Дзвінко лине коляда

Нинішні обряди колядування вже не такі пафосні, як були декілька десятків років тому, хоча в Західній Україні зберігають традиційні віншування народження Ісуса Христа.

У нашому краї нечасто побачиш вуличний вертепний театр, що символізує театрально-видовищну культуру й доносить стародавню добу української історії. Але ще є люди, які з хати в хату приносять дух Різдва, засіваючи зерна добра й прославляючи Сина Божого.

Пощастило поспілкуватися з коростською молоддю: Наталією Комар, Дариною Титечко, Світланою Чиж, Вікторією Комар, Іриною Кикою та Ольгою Кулінкою – які традиційно впродовж останніх років
напередодні свята збираються, розучують нові колядки, а на Різдво радують односельців дзвінкоголосим співом. До речі, дівчата – колишні однокласниці. Постійно брали участь не тільки в культурно-мистецькому житті місцевого навчального закладу, а й району, області. У своєму репертуарі мають колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Нова радість стала», «У Вифлеємі нині новина», «Бог ся рождає» та інші.

Вирізняються вони серед інших ватаг колядників стародавнім місцевим українським одягом, в якому колись ходили їхні бабусі та прабабусі: свитах, жупанах, спідницях, фартухах, хустинах. Тож господарі й господині завше раді бачити у садибах цей гурт дівчат, які і гарно заколядують, і стародавнім традиційним одягом око порадують, не даючи згаснути українській ментальності.

Дітям шкільного віку це можливість бути впродовж певного часу фінансово незалежними від батьків, бо ж на заколядовані гроші можуть придбати найбажаніші речі чи солодощі. Тому в усіх господах лунає дзвінко різдвяна колядка, передаючи звістку про народження малого Ісуса.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz