З післяпологовою депресією треба боротися

Аліна думала, що післяпологовий психоз – вигадка і такого не може бути. Але минуло небагато часу відтоді, як народила малюка й почала сваритись із чоловіком, постійно скаржилась, як їй важко.

Адже жили самі, ніхто не допомагав. Жінка себе заспокоювала, що з часом все минеться, звикне, їй полегшає. Але донечка підростає, стає вередливою, Аліні ж за два роки так хочеться хоча б декілька годин спокою.

Молода мама розуміє, що зобов’язана сидіти з дитиною й не може часто просити маму чи свекруху, якщо вони не хочуть, бавитись із внучкою.

Аліна дуже любить свою донечку. Інколи, спостерігаючи, як матусі її подруг забирають дітей, а вони тим часом можуть відпочити, їм дуже заздрить. Водночас розуміє, що скоро депресія пройде, донечка підросте, а вона пам’ятатиме всі її досягнення, адже була з нею кожну хвилину.

Післяпологовий або «материнський» смуток вважають нормою. Це стан плаксивості, зниженого фізичного й емоційного тонусу, загальної втоми та роздратованості, зазвичай настає на п’ятий день після народження дитини й триває 7-10 днів. Через це проходить 50-80 відсотків молодих матерів: ні їм, ні дитині немає шкоди, лікувати не потрібно.

«Дуже важливо в цей період, – каже акушер-гінеколог пологового відділення й жіночої консультації КЗ «Сарненська ЦРЛ» Наталія Роєнко, – перебувати під медичним наглядом. Удома породіллю відвідує через 3-4 дні педіатр, акушерка чи сімейний лікар, які перевіряють не тільки фізичний стан дитини, а й психологічний мами. Обов’язково потрібно приходити на огляд до гінеколога після пологів через два тижні й 30-40 днів, адже це саме той період, коли може розвиватися післяродова депресія».

Скажіть, хто з вагітних жінок не відчував тривоги, страху або навіть не мучився безсонням?

Головні проблеми можуть початися пізніше – зазвичай під час пологів, що бувають дуже важкими – наприклад, довготривалі або проведені шляхом кесаревого розтину. Іноді при цьому жінка втрачає багато крові. Ускладнення вагітності й пологів згодом призводять до розвитку післяпологового психозу, який частіше буває пов’язаний саме з важким станом здоров’я жінки. Психічні ж зміни частіше виникають не відразу, а за декілька днів або навіть тижнів. Зазвичай після виписки з пологового будинку молода мама повертається додому й замість радіти появі дитини може відчувати інші, причому різні емоції – від неприйняття малюка і злоби до нього до повної байдужості. Ставлення до рідних також може постійно змінюватися.

Якщо, попри втому, пов’язану з повсякчасною турботою про малюка, мама не може заснути, вважайте це приводом для занепокоєння. Вона може взагалі не підходити до дитини або ж навпаки, не відходити від неї й на крок і нікого не підпускати. Іноді починає думати, що хтось (у тому числі й інші члени її сім’ї) хочуть заподіяти шкоду дитині – це те, що психіатри називають маячнею. Жінка може вирішити, що маля хворе, і з цієї причини без підстави давати йому різні ліки, у тому числі й досить серйозні. Крім марення, у неї можуть розвиватися галюцинації, внаслідок чого мама абсолютно не відповідає за свої вчинки: може викинутися з вікна, причому разом із дитиною, накинутися на родину, яка, як їй здається, бажає заподіяти шкоду малюкові тощо. Без медичного втручання це може прогресувати та призвести до непередбачених наслідків. У такій ситуації жінці необхідне лікування та догляд під наглядом лікаря, причому зазвичай із госпіталізацією. Ризик виникнення післяпологових психозів найвищий після перших пологів.


Не варто ризикувати здоров’ям через забобони

Для профілактики післяпологового психозу важлива фізична та психологічна підготовка жінки до пологів. Дослідження лікарів показали, що у випадках, коли готувалися до материнства під час вагітності, будь-які психічні порушення виникали значно рідше.

Що ж треба зробити, щоб жінка вийшла з цього стану? Звісно, першочергово звернутися до лікаря. Дуже часто виникнення психозу пов’язане саме зі станом фізичного здоров’я породіллі. Тому чим раніше розпочати лікування, тим імовірніше, що мама повернеться до нормального, повноцінного життя.

Якщо фізичний або психічний стан жінки буде важким, можуть знадобитися консультація психіатра й госпіталізація. Особливо хочу наголосити на ставленні до психіатрів. Це тільки в нашій країні візит до цього фахівця вважають незмивною плямою на все життя. У всіх цивілізованих країнах відвідування будь-якого лікаря, у тому числі й психіатра, – це нормальне явище. Якщо людина хвора, то їй обов’язково потрібно звернутися за допомогою. Тому не варто через забобони минулих десятиліть ризикувати здоров’ям і майбутнім молодої матері.

Лікарка-педіатр, заступниця головного лікаря з питань охорони материнства та дитинства КЗ «Сарненська ЦРЛ» Олена Дударик радить, аби будь-хто із членів сім’ї проводив значний час із матір’ю, спілкувався з нею, підтримував, відволікав від обтяжливих думок або, у випадку, якщо вона задумає щось погане, не дати їй зробити насильство над собою. Якщо ж хоча б раз така спроба була, потрібно негайно звернутися до лікарів. У такому стані жінці дуже небезпечно перебувати вдома, особливо з дитиною.

У будь-якому випадку, хоч би де перебувала жінка (удома чи в лікарні), у ці дні їй особливо необхідна підтримка близьких людей. Доведено, що коли рідні впродовж гострого періоду дбали про молоду матір і психологічно підтримували її, жінки виходили з психозу швидше й легше, ніж навпаки.

Тому, каже Олена Дударик, підтримуйте молоду маму. Втішайте, коли плаче, говоріть з нею про майбутнє, про те, як буде добре, коли почуватиметься краще.

Для самої жінки дійсно дуже важлива  робота з психологом. Адже щойно вона починає видужувати, усвідомлювати все, у неї з’являється почуття провини перед дитиною: через хворобу вона не змогла бути з малюком у той період, коли була особливо необхідна. Психотерапевт допоможе молодій мамі розібратися у своїх емоціях, налаштуватися на позитив, опанувати нове призначення – роль матері, і стати дійсно хорошою мамою малюкові.

Щоб одужання проходило за можливості швидше та якісніше, треба забезпечити молодій матері для цього всі умови: повноцінний відпочинок, здоровий сон, спілкування з близькими людьми. І тоді (звичайно, не відразу, а через декілька тижнів) вона зможе нарешті приділити немовляті увагу й подарувати ту любов, яка йому так необхідна.


 

Шукайте позитивні емоції

Кожна вагітна жінка сподівається благополучно уникнути післяпологової депресії, але багато молодих мам не з чуток знають про цей стан, який у найгірших випадках може тривати роками. І прикро, коли він закінчується трагічно. Є багато медичної та популярної літератури про післяпологову депресію, де часто її розглядають як медичну проблему.

Світлана Зеленовська – не тільки головна медична сестра, а й психолог КЗ «Сарненська ЦРЛ», яка спілкується з вагітними. Працюючи з 2008 року, не пам’ятає, щоб зверталися з подібною проблемою. Проте провокують недугу два чинники. Перший, звичайно, біологічний – одразу після пологів в організмі жінки починається глобальна гормональна перебудова, різко знижується вироблення гормонів, пов’язаних із вагітністю, і підвищується вироблення необхідних для успішної лактації, тобто грудного вигодовування. З організму виводиться велика кількість рідини, змінюється режим сну, підвищується апетит.

Здавалося б, настільки потужні зміни в організмі жінки неминуче повинні призводити до емоційних розладів. Проте післяродову депресію переживають не всі молоді матері. То чому одні жінки нестійкі до різкої зміни роботи організму, а інші терпеливіші? Тут саме й позначається дія другого чинника – емоційно-психологічного. Сучасні наукові дослідження в галузі психології материнства дозволяють стверджувати, що післяпологовій депресії піддаються жінки, чиї очікування, пов’язані з материнством, виявилися занадто далекими від реальності.

Звісно, каже Світлана Зеленовська, в жінки є відчуття страху перед пологами з двох причин: через незнання або недовіру. Як психолог, лікарка працює на межі здорової зони й патології. Акцентує увагу на тому, що в жіночій консультації майбутні молоді мами можуть пройти заняття з партнером, так звану школу батьківства, й отримати відповіді на всі запитання. Отож, якщо з одного боку відвідуєте акушера-гінеколога, а з іншого – отримаєте всю необхідну інформацію про пологи у реальному житті, то можете не боятися післяпологової депресії.

Зверніться до лікаря, коли після пологів з’явилися стійке відчуття смутку, занепокоєння, безнадії, песимізму, втратили інтерес до дитини, чоловіка. Також розлади сну (безсоння, раннє пробудження), незникаюче відчуття втоми, виснаженості, зменшилась енергійність. Поведінка стає неспокійною, дратівливою, конфліктною, труднощі в концентрації уваги, запам’ятовуванні, мисленні, прийнятті рішень.

Більшість жінок зазвичай відчувають, що їх стан не в нормі, хоча це важко висловити. Однак він особливий для кожної молодої мами окремо, що й дозволяє їй відрізняти його від звичних людині перепадів і змін настрою.

Для подолання післяпологової депресії корисно усвідомити, що такий стан буває в багатьох жінок, а не лише у вас. Зрозуміти, що недуга тимчасова, швидко та безслідно мине, залишить хіба що спогади. Спробуйте залучити за можливості до догляду за дитиною всіх: чоловіка, матір, свекруху, няню, аби мати час на відпочинок. Безперервного нічного сну 8-9 годин упродовж декількох днів часом достатньо, аби позбутися недуги. Під час денного відпочинку, коли не спиться, в жодному випадку не лежіть, втупивши погляд у стелю, у пошуках тривожних думок. Рухайтеся – прогуляйтеся на свіжому повітрі, сходіть у магазини, займіться улюбленою справою (в’язання, вишивання), танцюйте, співайте.

Шукайте лише позитивні емоції – купіть збірник анекдотів, подивіться стару добру комедію, зустріньтеся з друзями на нейтральній території. Не тримайте в собі свої почуття. Говоріть про все, що відчуваєте, людям, яким не байдужі. Не намагайтеся бути сильною, якщо хочеться плакати – не стримуйте сліз, і вам полегшає.

Їжа має великий вплив на ваше самопочуття. Отож вдосталь вітамінів В1, В12, С, фолієвої та нікотинової кислот – неодмінна умова, каже сімейний лікар КЗ «Сарненська ЦРП» Людмила Шах. Їх знайдете в овочах і фруктах, бобових, кашах, зелені, печінці, м’ясі, дріжджах, висівках тощо.

Насамкінець, підсумовуючи, скажу, що про існування післяпологової депресії, її симптоматику і лікування повинна знати кожна жінка, яка вже народила або тільки готується до цього. Бо загрожує будь-кому. Це не означає, що жінка неадекватна чи погана мати. Вона не винна, що в неї такий стан – це хвороба. Сказати їй: «Опануй себе» – це все одно, що сказати людині з нападом астми: «Ану, давай, дихай!». Головне – знати, що її можна вилікувати.

Ніч на перше січня 2019 року в пологовому відділенні КЗ «Сарненська ЦРЛ» була спокійна. А другого січня об 11.00 народила хлопчика жителька села Зносичі. Кажуть, добре, коли в новому році першим народжується малюк чоловічої статі. Усі новонароджені заслуговують на здорову маму, а мами – на можливість жити здоровим повноцінним життям і радіти дітям.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz