У надвечір’ї є своя краса

16 січня 2001 року на базі Центральної районної бібліотеки відбулася презентація любительського об’єднання «Надвечір’я», куди входили люди різних професій: медики, вчителі, залізничники, працівники культури, торгівлі та ветерани праці підприємств, організацій та установ міста.

На його зустрічах привертали увагу державних органів влади, громадськості до проблем людей старшого віку, дарували їм радість спілкування, вшановували людей різних професій із багатим життєвим досвідом, передаючи його молодому поколінню. Засновницею, ведучою та беззмінною помічницею в його діяльності стала Марія БІЖНЮК. Отож у неї і дізнались про життя об’єднання.

– Створення саме  такого об’єднання виникло спонтанно. Якось під вечір працівники культури без попередження прийшли привітати з днем народження літню жінку, яка працювала прибиральницею в РБК. У цей час вона частувала чаєм 4-5 колежанок свого віку, і в мене вирвалось: «Яке гарне надвечір’я!». Пригадую, уло це в листопаді-грудні. Я саме працювала директором бібліотеки й запропонувала Вікторові Торчику (тоді начальнику відділу культури Сарненської РДА) створити об’єднання для осіб поважного віку. «Хочеш – починай», – відповів Віктор Григорович. От і розпочала…

Це було дивовижно. Марія Іванівна пам’ятає всіх учасників поіменно, їхні професії, творчі нахили кожного – хто поет, хто майстер прикладної творчості, хто мав незвичайні здібності в кулінарії, хто й коли народився, у кого яка за складом сім’я, які хто відзначає ювілеї. Пані Марія розповідала з таким захопленням, трепетно, так образно, з любов’ю й трішки з болем і ностальгією.

Дізналась, що клуб «Надвечір’я» мав свій паспорт, статут, раду, яку очолювала завідувачка відділом сім’ї та молоді Наталія Нікітенко (вона й допомагала створити об’єднання). Тепло подякувала Марія Іванівна колегам із бібліотеки, РБК, особливо Світлані Галушко. «Надвечір’я» мало свій гімн і девіз – «Хай мудрість наша в дітях проросте». Пізніше ще й створили вокальний гурт із однойменною назвою – «Надвечір’я» (керівник Лідія Абрамчук).

Завсідники клубу зустрічались у бібліотеці, міському чи районному БК, музеї, підлітковому клубі «Юність». Роботу планували на рік. Засідання проводили щомісяця. Розпочинали у вересні, коли в школах був перший дзвоник, а в травні-червні – останній, потім – канікули. Вшановували присутніх у дні професійних свят, ювілеїв. Провели презентації збірок місцевих письменників і поетів: Раїси Бричкової, Тетяни Корнійчук, Надії Свищевської, Валентини Петренко, Зої Федорчук, Раїси Тишкевич, В. Андрикевича, Володимира Пінчука, Бориса Павлишина, Володимира Громова. А якими захоплюючими були творчі вечори Едуарда Кардаша! На одному з них прозвучала власна пісня артиста в авторському виконанні. Оскільки було так багато його прихильників, то один із вечорів навіть проходив у районному Будинку культури.

Запам’яталась учасникам об’єднання зустріч із делегацією клубу національно-сімейного виховання  «Берегиня» з Немович, яким керувала Марія Кузьмич (тепер її публікації читаємо в «Сарненських новинах»). Чимало цікавого з багатющого досвіду сарненського «Надвечір’я» запозичив і однойменний клуб зі Степаня (небайдужа й самовіддана керівниця Ольга Кулінка (Шур). Для неї пані Марія мудра порадниця та наставник.

Document_9 (1)Уже в перший рік роботи провели конкурс «Жінка клубу» з номінаціями: «Мудрість клубу» (номінантка Н. Левитська – учасниця клубу найповажнішого віку), «Оригінальність клубу» (Є. Саванчук), «Умілі руки клубу» (А. Сапожко), «Наставник клубу» (Л. Кміть), «Господиня клубу» (Г. Мринська), «Невичерпна фантазія клубу» (Н. Свищевська). Конкурси «А ми все знаємо, а ми все вміємо», «Христос воскрес», із виставками літератури, пасочок, писанок, крашанок, до Дня Перемоги, Дня матері, «Душі людської доброта», «Поезія і романс» тощо. На зустрічі запрошували працівників Управління Пенсійного фонду, соціальних служб, дистриб’юторів різних компаній, щоб придбати товари повсякденного вжитку. Також виступали медпрацівники зі слушними порадами, ділилася враженнями від подорожей Любов Левкут й ін.

У той час виходила єдина в телевізійному просторі України програма для людей старшого віку «Надвечір’я». Л. Кміть «протоптала стежинку» до цього Всеукраїнського клубу, написавши в редакцію лист про сарненський. Там зацікавились. І невдовзі Лідію і Марію її ведуча Тамара Щербатюк запросила в студію. Відтак сарненці ще двічі побували в столиці – на відзначенні 15-ї та 20-ї річниць Всеукраїнського «Надвечір’я» (у 2003 і 2008 роках). Земляки там запам’яталися своїми піснями, вишитими рушниками, короваями та вишиванками. Готувались навіть приймати в нас знімальну групу, але, як це буває, забракло фінансування.

Як годиться, відзначали й свої річниці. Третю у 2004-му з великим барвистим тортом із трьома свічками, який від імені тодішнього голови райдержадміністрації Анатолія Остапчука вручали Надія Мельник і Наталія Нікітенко. І четверту не пропустили. Яскравим рядком в історії клубу та творчому горінні Марії Біжнюк став його п’ятирічний ювілей. Тодішній міський голова Леонтій Ніколайчук і заступник Ольга Ратич (постійні завсідники «Надвечір’я») подарували чайник, а гурт «Намисто» (керівник Микола Угрін) – чайні ложечки. Саме міський голова сприяв поїздкам у Київ і Почаївський центр духовності Західної України. Хвилюючим був і 10-річний ювілей. Ювіляри отримали телеграму від «Надвечір’я» Першого національного телеканалу, «Надвечір’я» зі Степаня присвятило вірш (О. Кудря та О. Кулінка), віншування жителів Нового Двору (Гданськ, Польща), іменинний пиріг і фотоапарат від Сергія Євтушка. Поїздку до Рівненського драмтеатру подарувала міськрада. А скільки прекрасних поезій присвятили «Надвечір’ю» та Марії Іванівні особисто наші поети! Троє з них написали ще й пісні: «Надвечір’я» (слова Л. Кміть, музика Ю. Музиченко), «Моє надвечір’я» (З. Федорчук), «Надвечір’я оптимізму додає» (Н. Свищевська), а В. Громов написав зворушливу пісню Марії Біжнюк.

Дуже вдячна завсідницям «Надвечір’я», з якими поспілкувалась, та працівникам музею, які люб’язно надали мені матеріали архіву, що збереглися завдяки Раїсі Тишкевич, яка свого часу порадила передати його в заклад. Тут уся робота клубу за 12 років, ретельно зібрана Марією Біжнюк. Тепер, коли клуб відновив свою роботу, вважаю, потрібно ці матеріали повернути пані Галині Куришко, аби кожен учасник побачив себе на світлинах, прочитав у газетних вирізках, автори могли  торкнутись рукописів. Нехай цей скарб, така копітка багаторічна робота Марії Біжнюк буде не музейним експонатом, а живим нагадуванням про приємні хвилини тим, чиї імена там увіковічені.

Упродовж усієї розповіді пані Марії відчувала її любов до свого творіння. І знаєте, вона взаємна – стільки приємних слів вдячності казали й писали Марії Іванівні за ці роки завсідники клубу. Вона для них і «лугова ромашка», і «зіронька ясна», і «маестро сцени», і «генератор ідей», і «ніжна, мила юність легкокрила». І «їй підвладні найпотаємніші струни людського єства, які вміє так торкнути, що затремтить, защемить душа, піднімаючись на вівтар щастя». А життєве кредо самої пані Марії просте – «Все в житті тримається на любові».

Марія Іванівна вже відійшла від справ. Але серце її ще болить за своє дитинча – витвір її любові та розуму, ось звідки той прихований біль і ностальгія, що проривається поміж слів – і знову січень. Сьогодні її «дитинчаті» – 18. Уже повнолітнє. Радісно й сумно водночас…

Усі учасники «Надвечір’я» щиро вдячні нашим молодим керівникам Галині Куришко та Катрусі Симончук за те, що вони підхопили естафету клубу, не дали сонечку нашого «Надвечір’я» закотитися за обрій. Вони намагаються зберегти традиції і вже цікаво провели засідання на різну тематику: Різдво, Покрова, зустріч весни, золота осінь, була й презентація моєї книги «Мамо, не йдіть…». Але вони ще такі молоді, їх вік – це ще світанок, а до свого надвечір’я їм ще йти і йти. Тож нехай би надвечір’ям опікувався той, хто його випив до дна, щоб знову на порозі об’єднання зустрічала Марія.

Хай процвітає «Надвечір’я» і Марія,

Хай ранки росяні снаги вам додають,

Хай зігріває душу віра і надія,

Нехай зозулі щедро вам роки кують.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz