Немовицький соловейко

На перший погляд Іванка ВЕТРОВА нічим не відрізняється від своїх однолітків, які навчаються в 9 класі Немовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів.  Але це тільки на перший погляд, допоки вона не вийде на сцену.

Емоційний і хвилюючий дитячий вокальний проект «Голос. Діти», який декілька років тому вперше проходив у Немовичах, переживали разом із маленькими учасниками. Проживали їх кроки на шляху до перемоги в пісенних змаганнях, рідні сміялися й плакали від зворушливих виступів дітей та онуків. Коли в Немовицькому будинку культури відбувся перший відбірковий тур однойменного дитячого пісенного конкурсу, все чинилося як у справжньому телевізійному шоу.

Іванна вперше вийшла на сцену «Голос. Діти», коли навчалася в третьому класі з піснею «Мамина сорочка». Готувалася виступати в складі тріо, але в обох інших дівчаток щось не склалося, тож залишилася одна. Тоді в перших співочих змаганнях такого масштабу, на які мені вдалося потрапити в якості глядачки, взяли участь 29 обдарованих хлопчиків і дівчаток із Немович і Катеринівки. Іванна Вєтрова – надзвичайно сценічна, тонко відчуває кожну ноту. Дівчинка тоді посіла друге місце й навіть отримала 200 гривень у нагороду.

Після конкурсу її почали запрошувати на концерти, які відбувалися в селі Немовичі, їздили також і в інші населені пункти. Музичні вітання звучали на сцені від Іванни Ветрової в складі тріо та квартету.

На другому «Голосі» Іванка Вєтрова переспівала чарівним голосом українську співачку, композиторку та поетесу Ілларію з піснею «Дивна Квітка». Немовицький соловейко, як називають дівчинку, сама була схожа на фантастичну квіточку в довгополій українській сорочці та вінком із квітів на голові.

Коли спостерігаєш за Іванною на сцені, вона здається впевненою, а насправді, зізналася, щоразу переживає в душі холодок. По дорослому звучать її слова: «Якщо не відчуватимеш те, про що співаєш, людей не зачепить виконання. Треба проникнутись змістом самому, щоб сподобалось усім іншим. Імпонує експериментувати й щоразу обирати пісню іншого виконавця. Улюбленого співака, як і напрямку в музиці, у мене немає».

Цьогоріч Іванці пощастило побувати на фестивалі «Різдвяна зіронька» в Мукачеві. Її вразило, що судді в залі були непомітними. Дуже переживала, бо перед виступом майже захрипла. Репетиція теж відбувалася незвично – без попередження просто виключали музику, дякували й слухали наступного учасника. Попри те, що фестиваль має назву «Різдвяна зіронька», колядок прозвучало лише три. Виконавці мали співати одну естрадну пісню, а другу – різдвяну, а потім сказали вибрати лише одну. Майже всі учасники зробили свій вибір на користь естрадної.

На центральній площі міста Мукачів колядували учасники із Закарпатської, Рівненської, Полтавської, Житомирської, Кіровоградської, Волинської та Хмельницької областей.

Різдвяний фест об’єднав понад 150 талановитих дітей з усієї України. Жителі міста й гості фестивалю могли заколядувати разом ввечері біля центральної ялинки міста.

Іванна поки що не задумується над тим, що робитиме в майбутньому та яку обере професію. Якщо в 10 класі дев’ятикласників не об’єднають разом, а залишиться два десятих, то школярі обиратимуть собі профілі. Дівчинці більше до вподоби філологічні науки, любить читати художні твори.

А ще юнка дуже цінує й поважає своїх батьків, які намагаються дати їй усе необхідне. Мама Аліна Петрівна – листоноша. Жінка теж має гарний голос і любить співати, тож саме її дар перейняла донька. Володимир Андрійович – робітник. Старша сестра Яна здобула професію кухаря-кондитера у ВПУ №22 міста Сарни, вже працює, а молодший брат Роман навчається в 6 класі.

Розмірковуючи про популярні свята, Іванна каже, що День святого Валентина для неї, як підлітка, поки що не має особливого значення. Але закохані пари, каже, дарують одне одному подарунки й у такий спосіб можуть висловити свою любов. А загалом дівчинка любить родинні свята, коли рідні збираються разом, ходять чи їздять у гості. Обожнює літо, не тільки через канікули, а тому, що можна погуляти на вулиці в теплу погоду. Влітку юнка також ходить із друзями по ягоди, щоб мати власну копійку. Хтось збирав гроші на новий телефон, а Іванка придбала собі одяг. Але найбільше її бажання, каже, гідно закінчити 9 і 10 класи, а потім отримати гарну освіту й здобути достойну професію.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz