Ми – те, що ми їмо

За нерозсудливість у їжі та питті розплачуємося передчасними зморшками, нечистою шкірою, облисінням і зіпсованою фігурою. Ми просто розгублені перед Інтернетом, де щодня читаємо поради скільки й чого нам потрібно їсти й пити, а що категорично заборонено.

І головне, що це радять нам люди без медичної освіти. Саме тому цю тему нам розтлумачать дві дивовижні жінки: добре відома й популярна лікарка-дієтолог Оксана СКИТАЛІНСЬКА, рекомендаціями якої керуються ті, хто хоче виглядати гарно й почуватися відмінно, а статті залюбки читає аудиторія, та лікарка-гастроентеролог КЗ «Сарненська ЦРП» Любов ДЕМЧЕНКО.

Любов Демченко здобула медичну освіту в Харкові, куди з родиною переїхала з Алтаю. Донині там мешкає її сестра. Починала практику на Харківщині, також працювала у відділенні швидкої допомоги. Українською не розмовляла, та й був період, коли всю документацію вели російською мовою. Тож більше здогадувалась про значення таких слів, як «перукарня», «криниця», «стеля», «підлога», «фіранка» й ін. А ще читала книги. Одного разу їй потрапила в руки українська хрестоматія й усмішки Остапа Вишні. Назви самого твору вже не пам’ятає, а от сміху було, каже, «хоч лопатами розгрібай».

Тепер Любов Іванівна – гастроентеролог з великим досвідом і попри всі труднощі, чудово розмовляє українською. На Сарненщину її привіз чоловік, одружилися, ще коли дівчина навчалася. Він трудився не один рік інженером виробничого відділу на Сарненському заводі мостових технологічних конструкцій. Подружжя народило й виховало двох дітей – сина та доньку. Цікаво було дізнатися, що донька Ірина впродовж шести років працює медсестрою в одному кабінеті з мамою. Дівчина також навчалася в Харкові.

Запитую Любов Іванівну про захворювання, що почастішали останнім часом:

– Пам’ятаю такий період, коли не було зареєстровано жодного випадку виразкової хвороби, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тепер же щорічно виявляємо декілька випадків у рік таких, що належать до запальних захворювань кишківника і природа їх невідома в усьому світі.

Скажімо, неспецифічний виразковий коліт уражає слизову оболонку прямої та інших відділів товстої кишки. На сьогодні причину його виникнення, на жаль, ще до кінця не встановлено. Найобгрунтованішою є теорія про те, що коліт – це спадкова хвороба. Її розвиток тісно пов’язаний зі станом імунної системи. У таких хворих спостерігається харчова алергія на деякі продукти, зокрема білок молока. Порушується клітинний імунітет і розвиваються антитіла до власного ж організму. Внаслідок цього уражену кишку сприймає організм як чужорідне тіло. У деяких хворих перебіг цього процесу настільки яскравий і стрімкий, що дуже швидко призводить до потреби хірургічного втручання. Свою роль у розвитку хвороби відіграє й психогенний чинник. Неспецифічний виразковий коліт може розвиватися після значних стресів. Серед загальних симптомів коліту – слабкість, зниження працездатності, втрата маси тіла через проноси та зневоднення організму. Хворий стає роздратованим, нервовим, у нього навіть може розвиватися депресивний стан. У деяких пацієнтів буває страх захворіти на рак. У хворого з гострою формою виразкового коліту на тілі можуть з’являтися висипи, розвиватися артрит, поліартрит, виразки в ротовій порожнині, змертвіння ділянок шкіри, переважно нижніх кінцівок. Якщо вчасно не звернутися по медичну допомогу, хворий може загинути. Лікування виразкового коліту може бути консервативним та оперативним. Самолікування неприпустиме. На жаль, профілактики цієї хвороби немає, бо точно невідомо, від чого вона розвивається.

Почастішали також шлункові кровотечі через те, що люди приймають багато препаратів від болю в суглобах, хребті, ще хтось приймає гормональні, а вони теж впливають на слизову оболонку. Буває й так, що в людини виникли проблеми з боку травлення й вона сама собі ставить діагноз, приміром, що підірвалася і йде до бабок. Нічого не маю проти, іноді вони допомагають. А якщо ні, хворі потрапляють до хірурга. Тож краще піти й спочатку обстежитися.

Дуже почастішала останнім часом у світі гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), коли кислий шлунковий вміст попадає в стравохід. Раніше це захворювання навіть не потрапляло в статистику. Дехто займається самолікуванням, начитавшись порад в інтернеті. Інші байдуже ставляться до свого здоров’я, третім не вистачає часу на себе. Приходять на прийом дві категорії хворих: кому вже дуже болить і хто піклується про своє здоров’я.

Насамкінець Любов Демченко порадила всім домашнє харчування та фізичні навантаження, їсти каші з необробленого зерна, не переїдати, дотримуватись здорового способу життя, обмежувати жирну їжу.

 


Змініть раціон

скиталінська оксанаНайголовніше, що можемо зробити, – не вкорочувати самі собі віку. Час, в якому зараз живемо, – прекрасний: ми вільні у своєму виборі. Перед нами відкритий безмежний світ можливостей, варто лише мати достовірну інформацію і використовувати її. Особливо це стосується здоров’я, каже  лікарка-дієтолог Оксана Скиталінська. Прошу пані Оксану акцентувати увагу на новому напрямку медицини – антистарінні:

– Він максимально персоналізований, спрямований на нейтралізацію шкідливих факторів, зокрема генетичної схильності до тих чи інших захворювань, корекцію способу життя, гормонального дисбалансу, дефіциту вітамінів, мінералів, біологічно активних речовин, покращання якості життя (фізичного, психоемоційного, сексуального й ін.). Про це йшла мова на останньому Світовому конгресі з антистаріння в Лас-Вегасі.

80 відсотків їжі в супермаркетах не лише жувально-ковтальне сміття, але й вселенська загроза для виживання людства, екології, навколишнього рослинного та тваринного світу. Виходить замкнене коло: спочатку нездоровий спосіб життя, потім залежність від ліків. Замість того, щоб допомагати людям, які цього потребують, їх роблять жертвами й прописують їм медикаменти (фактично наркотики), що просто приглушають симптоми й роблять їх залежними від цих ліків на все життя.

Учені кажуть: цукор поганий, він спричиняє пошкодження білків організму, розвиток системних запалень, низку незворотних хвороб, але на рівні офіційної медицини в багатьох країнах світу дозволено вживати до 50 грамів чистого цукру на добу. Також стверджують: часто харчуватися не можна, бо рано чи пізно це призведе до порушення обміну речовин, виснаження підшлункової залози, інсулінорезистентності й цукрового діабету, вкорочення життя, але офіційна медицина нам радить харчуватися до 5 разів на день.

Зведіть до мінімуму продукти, яких немає в природі. Наприклад, ковбаса й сосиски не ростуть на деревах, а кущі не плодоносять вафлями та круасанами. Це штучні продукти, в яких понадміру цукру, консервантів, барвників і трансжирів, і вони жодної користі не дають. Натомість спричиняють небезпечні недуги (нервові розлади, інсульт, інфаркт, навіть онкологічні).

Щодня зустрічаю пацієнтів, залежних від ліків, без попередніх найменших спроб змінити спосіб життя, найпростіших рекомендацій щодо фізичної активності й харчування. Навіть поради (менше смаженого, жирного і солодкого) не завжди звучать з уст лікаря. Але є чимало прогресивних, які чітко кажуть: спочатку схудніть, почніть рухатися, споживайте більше овочів, а вже потім будемо думати, чи потрібні вам ліки. Але таких ще мало.

Тому нехай не реагуюють на яскраві упаковки на полицях, адже їжа життя, зазвичай, без пластикової обгортки, наголошують і лікарка-гастроентеролог Любов Демченко, і лікарка-дієтолог Оксана Скиталінська. У виборі користуйтеся правилом: «Не їжте нічого такого, чого б ваша бабуся не могла ідентифікувати, як їжу». І рухайтеся. Немає часу на спортзал – ходіть, бігайте, віджимайтеся від підвіконня, для вправ потрібно лише півтора на півтора метра простору й велике бажання. Це найменше, що можете зробити для збереження свого життя. І робіть це сьогодні.

 


З надією на весну

Настрій впливає на наші бажання, зазначає Оксана Скиталінська. Якщо немає настрою, багато хто навіть пальцем не поворухне, не те, щоб ще й піти в спортзал, не кажучи вже про нормальне тренування з мокрою від поту футболкою.

Тож від чого в нас поганий настрій? У першу чергу, від запалення. Їжа, яка призводить до нього: ранкові хрусткі тости, налисники, вареники, тістечка, бутерброд із ковбаскою, всякі офісні печива та вафлі, що вилазять боком, точніше не дуже здоровим кишківником, в якому сильно змінився склад мікрофлори. Особливо в передсвяткові та святкові дні. Стало більше тієї, яка й сама продукує запальні молекули-цитокіни, що в прямому сенсі депресують нам життя. А  корисної, яка виробляє жирні кислоти, такі як ацетат, пропіонат, бутират, пентаноат, – менше. Саме ці жирні кислоти позитивно впливають на настрій людини.

Мозок дуже чутливий до таких змін, акцентує увагу Оксана Скиталінська, й дає нам знати про це неміцним сном, розладом настрою, поведінки, когнітивних функцій (пам’ять, концентрація уваги тощо), реакцією на стреси та біль. Тому першою умовою для появи радісної усмішки на обличчі є вигнання з раціону «вбивць» хорошого настрою: солодощів (рідких і твердих), де є доданий цукор. Замість нього – фрукти та ягоди. Смажену їжу (хоч би на чому її смажили), замініть, варіть і запікайте.

І без будь-яких маргаринів, «легких» масел та всього, де вони містяться.

Виробів із білого й будь-якого тонко меленого борошна (буває, продають чорно-коричневий хліб, але це всього-на-всього фарбоване біле борошно). Любителям соняшникової олії краще замінити її на оливкову чи насіння соняшника, сирі горіхи (тобто не смажені й не солоні).

Додати клітковини, в першу чергу – бобових, свіжих і печених або варених овочів, гречану та вівсяну каші. Щоб бобові принесли користь, треба їх добре вимочити й проварити і вживати, хто не звик, починаючи з маленької порції, приблизно чайної ложки, поступово збільшуючи її.

Але не можна додати настрою лише їжею. Треба багато рухатися, найкраще – на свіжому повітрі. Рух є не лише антидепресантом, але й сприяє виробленню особливих молекул, що відновлюють («ремонтують») клітини мозку й сприяють утворенню нових. А ще дуже добре справлятися з хандрою та не допускати депресії допомагають хороші справи: турбота про тих, хто менший, слабший і кому без вас буде важко.

У нашій країні, на жаль, ставлення до здорової їжі все ще залишається негативним, особливо з боку старшого покоління, яке готове до останнього захищати м’ясоїдство, каже лікарка-дієтолог Оксана Скиталінська. Саме вони в 60 років сидять на таблетках із хворими слабкими тілами і, за середньою статистикою, ледве доживають до 70-річного віку, переконує нас у своїй правоті. Вони вважають нормальною і традиційною їжу, в якій голубці та котлети, биточки, вареники з білого борошна, і все це – зашкварити на два пальці, смажені пиріжки, тістечка з кремом, жирні майонезні салати.

Усі науковці світу закликають вживати більше рослинної їжі, їсти менше й рідше, більше рухатися — лише ці фактори можуть зберегти нам здоров’я та життя.

Отож налаштуйтеся жити довго й щасливо — змініть раціон.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz