Палітра талантів Тетяни Гомонець

«Весна іде красу несе» – співається в народній пісні, але є люди, поруч із якими її відчуваєш всесезонно. Саме така Тетяна ГОМОНЕЦЬ – справжня дівчина-весна з красою душі, слів, вчинків.

1Народилася Тетяна в маленькому мальовничому селі Мар’янівка Любиковицької сільської ради. Тут закінчила школу. Зізнається, що в дитинстві не мріяла, а робила те, що подобається. У шкільні роки, каже, просила допомоги в тата, щоб виконати домашнє завдання з малювання. Батька Івана Гомонця і нині вважає єдиним і головним зразком для наслідування. Він має Божий дар до малювання (що й передав доні), але особливо його не розвивав. Тетяна також про кар’єру художника не думала. Хоча в старших класах любила дарувати друзям і рідним свої малюнки. Особливо приємний спогад тих років – це невеличкий альбом, весь у кольорових привітаннях, виготовлений Тетяною власноруч молодшій сестрі Софії з нагоди її дня народження. А батьків юної художниці гріє спогад про розмальовану донею криницю у дворі, коли ще була  дитиною, нині ж вона майстерно розписала стіни та стелю в рідній хаті.

До вибору професії юнка була категоричною: «Тільки не швачка!». Та ці радикальні погляди розвіялися, щойно переступила поріг закладу, де навчають саме цій професії. Тетяна не лише полюбила майбутнє ремесло – кравець-вишивальниця – а стала кращою студенткою курсу. Зрозуміла, каже, що мені це подобається, і найголовніше, все виходить із першого разу. Сьогодні Тетяна Гомонець із сестрою Анастасією живуть і IMG-2a13b62fd37cddb3b5596eeaea818668-Vпрацюють у місті Рівне. Задоволена вибором професії, адже вона завжди цікава, прибуткова й актуальна. Всю родину майстриня забезпечує обновками, із задоволенням шиє одяг собі. Оскільки дівчина дуже струнка, буває непросто знайти вбрання по фігурі, тож виготовляє для себе і верхній одяг, і, зрештою, завжди має модну нову сукню.

Проте думки про малювання ніколи не залишали її, та й для фаху треба. Іноді писала картини простим олівцем. Задля цікавості, що з того вийде. Студенткою, нікому не зізнавшись, купила фарби та кісточку. І відразу ж створила великий пейзаж для мами Любові Петрівни на День ангела. Вся родина була в захваті й водночас здивована. Адже так точно передала кольори та відтінки. Тетяна ніколи не вчилась малюванню, не відвідувала жодних художніх курсів чи майстер класів, але перший IMG-17e15650724d7ee3fb5a4dead42b6062-Vпейзаж весняного ранку в саду вийшов напрочуд професіональним. Відтоді вирішила, що буде малювати. Але не олівцем, а фарбами, як сама каже, щоб додати кольорів сірій буденності. Ще вона любить, коли її роботи трішки «недоказані», щоб кожен, хто їх побачить, міг додати щось своє.

Особливе місце в житті юної художниці займають портрети. Кожна людина – це особистість, і дівчина вважає, що люди не схожі, а особливі: зі своїми історією, унікальними рисами обличчя. До відтворення портретів її підштовхнув майстер… зі встановлення вікон. Одного дня він побачив на кухонному столі випадково забутий Тетяною рисунок, що дуже сподобався майстрові. Він благав юнку намалювати його родину. Потому Тетяна виконала ще не один портрет на замовлення, дехто просив собі, інші – на подарунок. Це, окрім фінансів, підштовхнуло художницю до мрії. Сьогодні малювання – улюблена справа Тетяни Гомонець. «Буває, працюю на роботі, а думками вже біля мольберта. Відсторонена від світу, коли малюю», – каже дівчина про себе. Ідеї приходять спонтанно й щоразу інші.

Нині Тетяна сповнена планами. Дуже хоче спробувати писати ікони. Навіть відтворити біблійні розповіді на фресках. Щоправда, цій справі треба обов’язково вчитись. В одному з Рівненських монастирів є навчальний IMG-3c52880460036131c14db0d621857e48-Vзаклад, де освоюють техніку малювання ікон. Тільки тут немає заочного відділення, а Тетяна поки не готова кинути роботу. На все свій час. Мрія є, і досягти її в майбутньому реально.

Віра в Бога важлива в житті Тетяни та її сім’ї. Із сестрою Настею вони відвідали майже всі святині Рівненщини, а також багато соборів і монастирів в Україні. В одному з них Тетяна залишила черницям номер телефону, щоб звертались, якщо треба буде щось пошити. А Анастасія у Свято-Успенський храм  Мар’янівки вишила бісером ікони. Дівчата відчувають Господню благодать і в житті спираються на Біблійне вчення.

Спинятись на досягнутому Тетяна не збирається, талант розвиватиме надалі. Смілива, завжди відкрита для нового, вона щиро вірить у майбутнє. Нещодавно отримала запрошення відвідати дводенний воркшоп із олійного живопису від відомого рівненського художника Олексія Мовчуна. Отож мрії збуваються, головне зробити перший крок.IMG-8d8f94b8020d7e8724d9d9de28b537c4-V IMG-ac28adcdfeb1906c1fcba200d1cfed64-V IMG-26c5641f7fc4761e73613e8b5e7c3aa3-V IMG-9c5f669525e5ce50becf053dde6af37d-V

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz