Сарненщина: нові підходи до вирішення старих проблем

Не виборами єдиними жила й живе нині Сарненщина. Серед проблем, що найактуальніші для мешканців краю, реформування галузей освіти, медицини, розвиток спорту в районі тощо. Тож на злободенні питання «СН» сьогодні відповідає голова райдержадміністрації Ярослав ЯКОВЧУК.

Сарненщина спортивна

– Зазвичай у нас про добрі справи влада починає говорити перед виборами, ніби до того нічого й не робилося. Чи так це?

– Звичайно, не зовсім так. Хочу повернутися у 2016 рік. Він був для нас початком усіх глобальних робіт у районі, адже до того внаслідок недофінансування об’єктів дійсно майже нічого не вдавалося втілити в життя. На Сарненщині тоді почали реалізовувати проекти, що закладали основу майбутнього розвитку краю, зокрема соціальної інфраструктури. Так, завершили будівництво Тинненської школи на 1100 учнів, найбільшої в сільській місцевості України. На що використали 23,5 млн грн із різних джерел фінансувався: Державний фонд регіонального розвитку (понад 16 млн грн), кошти районного бюджету (4 млн грн) та субвенція на соціально-економічний розвиток (3 млн грн). У 2016 р. завершили будівництво дитячого садочка в с. Ремчиці також за рахунок коштів ДФРР і районного бюджету.

Тоді ж у м. Сарни розпочали будівництво одного з найбільших об’єктів спортивної інфраструктури – спорткомплексу для ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбол) із трибунами на 760 глядацьких місць. Він дозволить проводити змагання міжнародного рівня. Таких ще в районах області немає. Його можна буде використовувати і як концертний зал, і для проведення інших заходів. Завершити будівництво за сприятливого фінансування плануємо в цьому році. Початкова кошторисна вартість – 39 млн грн, проте наприкінці минулого року довелося провести корегування кошторисної документації через підвищення мінімальної заробітної плати (коли робили проект, середня зарплата в будівництві була 3400 грн, зараз – 7300 грн), зростання вартості енергоносіїв, будівельних матеріалів. Тож, щоб ввести об’єкт в експлуатацію, не вистачає 25 млн грн. Та попри це, вже йде завершальна стадія будівництва – споруджують трибуни, завершують роботи всередині адмінприміщення. Нині шукаємо можливість залучати додаткові джерела фінансування і вже є певні домовленості. І їх успішне втілення залежить і від політичної ситуації в країні.

Якщо не встигнемо здати об’єкт цього року, то роботи зможемо продовжити і взимку, адже до того часу функціонуватиме система опалення, що й дозволить працювати будівельникам у холодну пору року. Зазначу, що в спорткомплексі матимуть власне приміщення борці, які нині займаються в одному із залів БДМ, тож вони зможуть спокійно й професійно тренуватись. У них є вже високі досягнення, кваліфіковані тренери, потрібна тільки інфраструктура.

У тому ж таки 2016 році розпочали проектування плавального басейну. Вартість його – 62 млн грн, розташований він буде відразу ж за спорткомплексом. Тобто, фактично це буде спортивний мікрорайон у м. Сарни. Басейн – критий, матиме 6 доріжок по 25 метрів. Щойно здамо спорткомплекс, розпочнемо його будівництво. Починаємо також проектування документації на реконструкцію стадіону «Мрія».

– А що, є така потреба?

– Так, стадіон не відповідає вимогам для прийому змагань рівня чемпіонату України. Маємо команду, яка може там виступати, але інфраструктури відповідної немає. Хочемо збільшити кількість глядацьких місць до 10000, щоб вони відповідали всім вимогам. І це можливо зробити.

Крім того, у 2017 р. встановили 2 футбольні майданчики зі штучним покриттям – на стадіоні та в ЗОШ № 2. Потреба в них величезна, адже у школі діти, які хочуть грати, створюють чергу, складають графіки. Тож будемо цей проект реалізовувати й надалі. Щоправда, вартість їх росте щодня. Раніше це було 1,5 млн грн, а зараз уже набагато дорожче.


Є нова школа – житиме село

– Це вже загальновідома істина. Але поки бачимо, що кількість шкіл не зростає, на жаль, бо в них часто немає кому навчатись…

– У нас ситуація дещо краща. Сарненський єдиний район на Рівненщині, якому потрібно побудувати 4 школи. Відрадно, що в наступному навчальному році буде 75 перших класів у районі, і є такі, де навчатимуться по 30 учнів. Цепцевицьку, про яку так багато говорили й писали, вже почали будувати – фундамент на першу секцію звели. Завершується процес оформлення документації на початок будівництва школи на 360 учнів у Чабелі, і вже до кінця квітня, за оптимістичними прогнозами, підрядник, а це «Західметал», має розпочати будівництво. Пройшов експертизу проект будівництва Вирівської школи. Департамент архітектури й будівництва Рівненської ОДА незабаром проведе процедуру закупівель. Орієнтовно вона триватиме 2-3 місяці, і якщо нічого непередбачуваного не станеться, то в серпні зможемо розпочати роботи.

– Багато говорили й про нову школу в Сарнах…

Так, потреба в ній велика. Адже зіткнулися з недостатністю навчальних місць у місті. Перші класи переповнені, немає де їх розміщувати. Уже є відведена земельна ділянка площею 5 га в мікрорайоні «Село Сарни» для будівництва навчального закладу. Адже там уже виросли нові вулиці. Ми змушені були привести документацію у відповідність до чинного законодавства, оскільки в законі про освіту немає такого поняття, як школа-сад, а є ліцеї, тобто середня школа, що мала з 1 по 11 класи, називатиметься ліцей, а з 1 по 9 – гімназія. Тож має бути садочок окремо, школа окремо. Все ж на кінець року документація буде готова.

– Ярославе Володимировичу, у місті із садочками ніби все гаразд. А як у селах? Адже там теж є потреба в них?

– Так. Про це також не забуваємо. На стадії завершення капремонт садочка в Малому Вербчому. Приміщення його вже накрили, зробили каналізацію, замінили вікна і приступатимемо до внутрішніх робіт. Хочу зауважити, що в районі є села, наприклад Цепцевичі, Довге, Висове, Тутовичі, що розвиваються, їх мешканці зводять житло вже в Ремчицях. А є й такі, де є проблеми з народжуваністю, як-от Любиковицької та Кузьмівської сільських рад, де в маленьких селах залишились тільки літні люди.

– Можливо, децентралізація допоможе вирішити проблеми маленьких сіл? Вдихне в них життя.

– Сподіваюсь на це. Проблема тільки в тому, що в наших людей нині немає якогось бажання активно включитись і завершити цей процес. Маємо зрозуміти, що багато в чому успіх залежить від кожного з нас. На останньому засіданні робочої групи розглядали зміни до перспективного плану. Так, мешканці Кричильської, Коростської, Великовербченської рад звернулись із проханням включити їх до Сарненської ОТГ. Степанська вже сформована, туди ввійшли тільки Степанська і Кузьмівська ради.

– Чому інші не захотіли, адже їм до Степаня ближче територіально?

– Позиція людей. Кричильська й Великовербченська прийняли таке рішення одноголосно, в Коросту був побудинковий обхід, виносили це питання на декілька засідань сесій і все ж вирішили приєднатися до Сарненської ОТГ.

– Економічно це вигідно для них?

– Ну, жителям Короста – 8 км до Степаня, що зручно, але що нині там є? Тож вони переконані, що в Сарнах буде краще. Але не завжди буде так, як люди хочуть. Ті громади, що в нас сформовані, наприклад, Немовицька дотаційна на 30%. Тож її можуть визнати неспроможною, доповнити якимись населеними пунктами або розподілити між іншими. Цей процес добровільно триватиме до 2020 року, місцеві вибори відбудуться вже у форматі новостворених ОТГ. А ще до нас звернулась Городецька сільська рада Володимирецького району, яка хоче також приєднати свої населені пункти до Сарненської громади, аргументувавши тим, що більшість її жителів працюють у Сарнах. Та й сполучення з райцентром, а це 20 км трасою, набагато краще, ніж із Володимирцем. Це перше звернення з інших районів про приєднання до Сарн. Законодавство це дозволяє. Тож пропозицію подамо на розгляд обласної робочої групи.

– А Сарни можуть відмовити?

– У законі є поняття, як утворення ОТГ у межах перспективного плану. Якщо громада утворюється поза ним, вона втрачає можливість отримати інфраструктурну субвенцію на розвиток своєї територіальної громади. Тому, щоб спонукати людей до об’єднання, вносили зміни в перспективний план, аби не втрачати кошти. Адже тоді ні Степань, ні Немовичі не отримали б нічого. Тож обласна рада приймала позитивні рішення, аби дати людям можливість отримати фінансовий ресурс.

Звичайно, міська рада може не прийняти пропозиції, але якщо громада буде в перспективному плані, у 2020 році ніхто вже питати не буде. Якщо до цього часу не об’єднаються добровільно, просто поставлять перед фактом, яка громада буде і з яких населених пунктів складатиметься. Тобто нині рішення за міською радою. Не знаю, що вона виграла від того, що не утворили громаду, але точно програла колосальний фінансовий ресурс на розвиток усього краю. Адже нині ОТГ отримали можливість управляти землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту. Сарни ж зараз не мають можливості надати для того ж інвестора земельну ділянку, бо її просто немає. Тож про яке нове виробництво може йти мова? А в радах, які хочуть приєднатися до Сарн, землі запасу є, тож громада мала б привабливий інвестиційний клімат, перспективу розвитку.

– То які громади в нас уже готові до об’єднання?

– Вирівська, куди ввійдуть населені пункти Вирівської, Селищенської, Кам’яне-Случанської та Чудельської сільських рад. Рішення вони прийняли, і як дійдуть остаточної згоди, подамо документи в ОДА для отримання висновку. Ця громада буде спроможна, самодостатня.


Про дороги

– Найбільше жителів району, мабуть, нині турбує стан доріг. Чи є якісь сподівання, що їх зроблять найближчим часом?

– Хочу сказати, що вперше за багато десятиліть розпочали системну роботу з ремонту й реконструкції саме доріг місцевого значення, стан багатьох із яких є вкрай незадовільним. Цьому сприяла передача у 2018 році доріг місцевого значення області до сфери управління облдержадміністрації.

Торік ми виготовили 5 проектів на будівництво дорожнього покриття, 3 з яких почали реалізовувати: дорога на Чудель, Чемерне та Цепцевичі. Всього поклали 8 кілометрів асфальтованих доріг. Це також вважаю досягненням, бо в останні роки шляхів між населеними пунктами ніхто не будував. Відбувся розподіл дорожнього фонду і ми отримаємо можливість збудувати ще 2 км дороги в напрямку Чудля, додатково 3 км до Цепцевич і завершити дорогу до Чемерного. Вже є документація на будівництво доріг від траси М07 до села Гранітне, що починається з Федорівки, та до села Обірки.

– А тинненська дорога?

– Вона перебуває на балансі Служби автомобільних доріг, відповідно вона й приймає рішення щодо будівництва, на жаль, у планах на цей рік її немає. На цьому тижні мають відремонтувати міст у Тинному, це єдине, що вдалося реалізувати завдяки домовленостям із Службою автомобільних доріг. Але разом із керівництвом Немовицької ОТГ виготовляємо проектно-кошторисну документацію на ремонт дороги до Тинного, щоб із ними звернутися в Служба автомобільних доріг. Хочу зауважити, дороги в нас потрібні всюди – у Любиковичі, Карпилівку, Карасин. Потрібно ремонтувати 4 км шляху між Ясногіркою і Чабелем. Розпочали ремонтувати шлях на Чудель і маємо дійти до Кам’яне-Случанського, це дасть можливість з’єднати із Селищем, що створить кільце й розвантажить рух транспорту. Це перспектива не одного року.

– А організації, що робитимуть дороги, гарантують їх якість?

– Згідно з угодою гарантії передбачені, а щодо обслуговування, то департамент архітектури й будівництва ОДА, який є замовником доріг, проводить тендер на обслуговування й укладає окрему угоду. Хто його виграє – побачимо. Це має бути організація, яка обслуговуватиме місцеві дороги.

– Кажуть, найкраще будує той, хто буде обслуговувати…

– Так, але в нас діє технологія – один зробив, інший обслуговує.


 

Медреформа на місцях: очікування та реалії

– Реалії такі, що постійно не отримуємо належного фінансування. Медичної субвенції не вистачає на нормальне функціонування закладів охорони здоров’я району. Так, минулого року із районного бюджету спрямували 20 млн грн на їх утримання, цього – вже до 12 млн грн. Але робимо все, щоб зберегти там робочі місця.

Але є і позитивний бік медичної реформи. Так, із 1 квітня почав діяти електронний реєстр пацієнтів, впроваджується електронна картка. Кожен, хто уклав угоду із сімейним лікарем, може скористатися цими послугами. А це дасть можливість отримати ліки в будь-якій аптеці країни, пред’явивши код реєстрації рецепта в мобільному телефоні.

– Скільки мешканців району уклали такі угоди?

– До 70%. Хочу зауважити, що на прийом до лікаря поки що можуть попасти без проблем і ті, хто цього ще не зробив.

– Чи вистачає в нас лікарів сімейних і чи зросла, як обіцяло профільне міністерство, їх зарплата?

– Так. Заробітна плата сімейного лікаря, який працює в первинній ланці, нині до 14000 грн. Щоправда в ЦРЛ вона нижча. Але і там впроваджуємо реформу, з 1 січня заклад отримав статус неприбуткового комунального і вже з 1 липня частина коштів надійде з Національної служби охорони здоров’я, частину отримаємо від надання платних послуг. Відрадно, що заклади повністю укомплектовані лікарями.

– Чи працюватиме так звана залізнична лікарня?

– Так. Вона просто стала структурним підрозділом ЦРЛ. Більше нічого не змінилось. Поки що. У перспективі тільки покращання обслуговування громадян. Хіба що не буде повноцінного стаціонару, а денний. Скажу таке, наш район на вторинній ланці має 595 ліжко-місць, при нормі, яку нам довели у 2016 році, 40 на 10 тисяч населення. Тобто в нас фактично 60. Але ми зробили все можливе, щоб не оптимізувати їх, як в інших районах, зберегли районні лікарні, яких у нас було 4. Довелося відстоювати свою позицію, і нам це вдалося. Хоча мали серйозні проблеми з фінансуванням. Адже медична субвенція покривала витрати тільки на 60%. Ми зробили все, щоб зберегти заклади охорони здоров’я району, тепер справа за ними. Як працюватимуть, так і матимуть.

– У районі активно йде будівництво сільських амбулаторій. 

– Так. Це – урядова програма, що втілюється в рамкам медреформи. На Сарненщині будуємо п’ять таких закладів: у Карпилівці, Люхчі, Ремчицях, Костянтинівці і в Коросту. 15 квітня відбудеться відкриття амбулаторії в Костянтинівці. Майже готові в Люхчі та Ремчицях. Крім того, що вони будуть повністю забезпечені сучасним обладнанням, там ще передбачене житло для медпрацівників. Це 3-кімнатна, умебльована зі всіма зручностями квартира. До того ж, незабаром пройде закупівля і службових автомобілів для потреб амбулаторій.

– А ФАПи залишаться?

– Хоча вони й випадають із медичної реформи, та фінансуємо їх із районного бюджету, робимо все, щоб їх зберегти.

Крім того, разом із Світовим банком продовжуємо втілювати проект відкриття в Сарнах сучасного кардіоцентру. Світовий банк і Управління охорони здоров’я ОДА незабаром придбають ангіограф, що коштує 12 млн грн. Проводимо тендер на виконання будівельних робіт у приміщенні ЦРЛ, де його встановимо. І якщо Світовий банк не бачитиме ризиків для себе і не згорне програму, то мешканці краю зможуть отримати тут лікування серцево-судинних хвороб за новітніми стандартами. Адже для ефективного лікування, приміром інфаркту міокарда, згідно з сучасними нормами, хворому потрібно надати допомогу протягом двох годин, що може врятувати не одне життя.

Звичайно, багато чого за останні три роки вдалося зробити, та ще більше перед нами стоїть викликів. Але ми знайдемо правильні рішення, якщо вдасться зберегти команду й підтримку, яку маємо нині від Президента України та Кабінету Міністрів. Тому мусимо об’єднатись у їх вирішенні, щоб район і надалі розвивався, а не зупинився на півдорозі.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz