Яке видалення паростків знижує продуктивність картоплі?

Підготовка насіннєвого матеріалу картоплі до садіння – важливий технологічний процес, який включає перебирання, розподілення на фракції, пророщування, визначення схожості та стеблоутворюючої здатності бульб, обробку захисно-стимулюючими речовинами.

Перебирання та сортування насіннєвої картоплі треба розпочинати не пізніше, ніж за 30-40 днів до садіння, радить Ольга ВИШНЕВСЬКА, кандидатка сільськогосподарських наук. Ольга Володимирівна працює в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук України, який співпрацює з ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей» і сьогодні ділиться інформацією з нашими читачами:

– Перебирання картоплі перед садінням включає видалення некондиційних бульб або уражених сухими чи столонною гниллю, фомозом, паршею звичайною,  сріблястою паршею, ушкоджених стебловою нематодою, мокрими бактеріальними гнилями, гризунами та механічно.

У цей період білі етіоловані паростки бульб потрібно видалити. Завчасне видалення домінуючих верхівкових паростків менш шкідливе, ніж обламування їх під час садіння. Кожне послідуюче видалення паростків знижує продуктивність картоплі на 10-15 відсотків, а деякі сорти мають особливість після обламування не проростати взагалі. Тому при зберіганні потрібно підтримувати необхідний температурний режим у сховищі. Нормальна температура зберігання для більшості сортів варіює в межах 3-40С,  а для сортів з продовженим періодом спокою – від 5 до 6 0С при вологості повітря 90-95 відсотків. При дотриманні цих показників температури при зберіганні насіннєвої картоплі садивний матеріал забезпечить високу енергію схожості в полі.

Тривале зберігання насіннєвого матеріалу картоплі за низьких температур – 1-20С може викликати подовження періоду від садіння до появи сходів, що у свою чергу знижує схожість картоплі внаслідок уражень паростків грибними хворобами – ризоктоніозом і фузаріозом, негативним також є скорочення періоду вегетації.

Під час перебирання не всі хворі бульби можна ідентифікувати візуально, тому важливо встановити схожість або коефіцієнт посівної придатності. Для цього від перебраної партії картоплі необхідно відібрати зразок із 200 бульб зважити його та поставити на пророщування без доступу світла за температури 12-18 0С і вологості не нижче 70 відсотків. Через 18-20 днів за довжини паростків 10-15 мм визначають кількість кондиційних і некондиційних (гнилих, непророслих бульб або пророслих ниткоподібними паростками). Співвідношення між пророслими бульбами і некондиційними і показує схожість партії насіннєвої картоплі або коефіцієнт посівної придатності при густоті стеблестою відповідно для продовольчої картоплі 150-220 тисяч стебел на га, насіннєвої – 250-450 тисяч стебел на га. Густота садіння та стеблистою у значній мірі визначає напрямок використання майбутнього врожаю. При виробництві картоплі на продовольчі цілі необхідно забезпечити 15-22 стебел на квадратний метр, у насінницьких посівах – 25-45 стебел на квадратний метр.

Для встановлення стеблеутворюючої здатності на кондиційних бульбах підраховують домінуючі паростки та визначають їх середню кількість на одну бульбу.

Відбір здорових рослин і бульб, спрямований на систематичне підтримання господарсько-цінних якостей сортів і їх подальше розмноження, є основою правильного насінництва картоплі. У багатьох сортів під впливом вірусного та віроїдного зараження відбуваються характерні зміни форми розміру, кольору, м’якуша, консистенції та енергії проростання бульб, розташування, кількості, товщини і кольору паростків та інших ознак. Наприклад, дрібні веретеноподібні бульби, зазвичай утворюються внаслідок ураження віроїдом веретеноподібності. Такі зазвичай проростають одним або декількома верхівковими паростками і часто настільки відстають у рості, що з них виростають карликові рослини. Бульби, зібрані від рослин, уражених стовбуром, м’які, зморшкуваті, але без гнилі. Ці бульби проростають тонкими ниткоподібними паростками. Ниткоподібність найбільше поширена в південних районах України й тому вибракування бульб за енергією проростання, а також бульб з тонкими ниткоподібними паростками дає тут добрі результати.

Під час перебирання, якщо партії насіннєвої картоплі не були відкалібровані під час післязбиральної доробки восени, насіннєвий матеріал потрібно розділити на фракції.

В Україні згідно з чинним стандартом насіннєвою картоплею вважають бульби розміром у найбільшому поперечному діаметрі – для округло–овальних бульб -30-60 мм та 28-55 мм для видовжених бульб.

З метою визначення вагової норми насіння певної партії варто порахувати кількість бульб у 15-20 кг, тоді можна встановити необхідну вагу садивного матеріалу для формування заданої густоти стояння рослин.

– Ольго Володимирівно, скажіть ще декілька слів про пророщування бульб.

– Це наступний етап підготовки бульб після їх перебирання і калібрування щодо прискорення їх проростання у грунті, підвищення стійкості до грунтової інфекції, скорочення періоду вегетації, отримання ранньої продукції.

У процесі прогрівання садивного матеріалу прискорюється візуальний прояв прихованих форм ураження бульб хворобами, які не можна було виявити під час перебирання. Прогріті бульби є стійкішими до грунтової інфекції та швидше адаптуються до несприятливих змін температурного й водно-повітряного режиму грунту, вони краще розвивають кореневу систему за ранніх строків садіння.

Прогрівати бульби розпочинають за 2-3 тижні до садіння. Шляхом активної подачі прогрітого повітря до +18 +20 0С у сховищі через систему вентиляції. За відсутності вентиляції тепле повітря надходить через відкриті двері та витяжні люки. Недоліком цього методу є необхідність термінового висаджування бульб, коли паростки досягли 2-3 мм. Більш довгі обламуються при садінні, що суттєво знижує врожайність картоплі.

Існує декілька способів прогрівання насіннєвого матеріалу. Це прогрівання бульб за температури +12…+140С впродовж 12-15 діб до появи паростків. Тепловим шоком називають короткочасне на 2 доби підвищення температури до +300С або на 5 діб до +200С, а потім зниження температури до +10-+150С і, при досягненні паростками довжини 1-2 мм, матеріал необхідно висаджувати. Бажаного результату можна досягти прогріванням бульб за температури повітря +20-+250С упродовж 5-7 днів перед садінням. Можна прогрівати на відкритих майданчиках, коли розкладену на соломі тонким (в 2-3 бульби) шаром картоплю зверху теж укривають соломою. У бурті на перебрану картоплю укладають зверху душники або металеві дуги і вкривають поліетиленовою плівкою так, щоб вона була від бульб на відстані 15-20 см. Можна накрити картоплю агроволокном, а зверху соломою, шаром до 10 см.

Ефективним способом підготовки бульб до садіння є їх пророщування. Цей захід застосовують за отримання ранньої продукції. Рання картопля – традиційний продукт харчування в Україні. Для її ранньої реалізації можна виростити тільки використовуючи сорти ранньої та середньоранньої груп стиглості, які мають потенційні властивості накопичувати товарний врожай 15-20 тонн на га за 40-50 днів після сходів. До таких сортів належать тирас, слаута, серпанок, кобза, арія, глазурна, подолянка, струмок, чарунка, фактор, радомисль, вимір, сантарка, іванківська рання, межирічка 11, злагода, сантарка, веста, ведруска, скарбниця, левада, партнер, радинка, явір із сортів зарубіжної селекції – мінерва, рівєра, аріелль, алора, белла роза, імпала, моллі, рікея, санте тощо. Одним з найпоширеніших способів підготовки насіннєвого матеріалу до садіння  картоплі  є пророщування або яровизація.

Початок пророщування розпочинають за 30-40 діб до садіння.

– Дякую, Ольго Володимирівно, наступного разу поговоримо про способи й умови, необхідні для пророщування бульб.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz