Армія – школа справжньої чоловічої дружби

1 квітня в Україні стартував весняний призов в армію. Лави Збройних сил України поповнять майже 19 тисяч юнаків. 30 призовників із Сарненщини вирушили на службу в ЗСУ.

DSC_3649-кІз ранку на базі Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було урочисто та людно. Провести тих, хто виконуватиме почесний обов’язок перед державою і поповнить ряди захисників нашої Вітчизни, прийшли рідні, батьки, друзі та кохані. Дехто з хлопців задумливо сидів на лавці, переживаючи незвідані почуття, інші, як Сергій Коваль і Михайло Коток із селища Клесів, перебували в гарному настрої, жартували. Сергій уже встиг здобути професію тесляра у ВПУ № 22 міста Сарни, освоїв столярну справу. Юнаки поділились, що мали право вибору, де служити, тож поїдуть на Житомирщину в десантні війська.

Спілкуючись із батьком Сергія, дізналася, що Андрій Борисович свого часу теж служив в армії, в піхоті. Хлопець не міг дочекатися того моменту, коли йому принесуть повістку і зрадів, коли нарешті її отримав. Служив у Криму разом із українцями, білорусами, росіянами, а тепер стали ворогами, говорить із жалем. DSC_3662-кСлужбою був дуже задоволений. Зараз, коли відправляє сина, відчуття, звісно, не ті. Адже війна триває. Але він має виконати обов’язок перед Батьківщиною. І службу справжньому чоловікові треба відчути, а не просидіти біля комп’ютера.

До речі, подружжя Андрія Борисовича та Ніни Василівни Головачів у селищі Клесів стало першою родиною, в якій виховували п’ятеро прийомних дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та двоє власних.

Микола Охман переконаний, що десь підсвідомо кожен юнак хотів би потрапити в армію. Сам Микола свою службу починав у Київському військовому інституті управління і зв’язку, який тепер має назву Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Потім доля завела чоловіка в Крим, де служив у корпусі, а потім – бригаді морської піхоти. Коли в країні почалися негаразди, повернувся знову в армію, надає посильну допомогу в проведенні заходів щодо призову та відбору на контрактну службу.DSC_3659-к

Старшина рекрутів, старший інструктор Юрій Свиридюк на відправку призовників прийшов при повному параді. Приваблювали погляд і викликали повагу нагороди на грудях військового, який побував у таких населених пунктах, як Зайцеве, Дзержинськ, Попасна, Широкине. Щасливий, що повернувся додому до родини живим-здоровим. Син Юрія Свиридюка проходить контрактну службу в Сарненській військовій частині. Ніхто його до цього не змушував, розповів, сам обрав собі такий шлях. Пишається Юрій Іванович онуками, молодшому пішов п’ятий рочок, а внучка вже ходить у перший клас.

Поспілкувалася і з командиром окремого батальйону територіальної оборони Віктором Бортніком. DSC_3663-кВін розповів, що призовники мають прибути на базу районного територіального центру з різних куточків Сарненщини, навіть тих, що вважають «бурштиновими». Хлопці вже не бачать свого майбутнього в ямах із шлангами в руках. Натомість обирають контрактну або строкову службу в армії. І це радує. Якщо, скажімо, по телебаченню часто бачимо шокуючі новини про Старе Село на Рокитнівщині, де стрільба зі зброї впродовж останніх кількох років — не рідкість, то в нашому районі в працівників військкомату є хороша співпраця з Клесівською ОТГ, де працює не один досвідчений військовий обліковець.

Перший заступник голови райдержадміністрації Іван Назарець назвав вівторкову відправку призовників однією з найбільших у районі за останніх чотири роки. Висловив надію, що хлопці опанують навички військової служби й додому повернуться здоровими та змужнілими чоловіками. Як голова призовної комісії, звернувся з напутніми словами до майбутніх захисників, побажав призовникам і повернутися здоровими та змужнілими до рідного дому.

DSC_3732-кНастоятель Свято-Покровського храму міста Сарни  отець Андрій прочитав молитву та благословив призовників на новий, відповідальний і дуже непростий етап життя, окропив юнаків свяченою водою.

DSC_3632-кЩе декілька хвилин на прощання з рідними – і призовники заходять в автобуси. Хочеться побажати новобранцям міцного здоров’я, успіхів, з честю виконати почесний обов’язок громадянина України й повернутися додому, де на них чекатимуть їхні рідні. А батькам новоспечених бійців – частіше телефонувати своїм дітям, бо батьківське слово має велику силу та, безумовно, допомагатиме під час проходження військової служби. Адже це перше найважче випробування в житті на зрілість, мужність, твердість характеру, бо армія є школою справжньої чоловічої дружби та взаємоповаги.

Насамкінець зазначу, що призову на строкову службу підлягають молоді люди, яким виповнилося 20 років, а також юнаки до 27 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову. І ще – строковики на фронт не підуть.

Фото Василя СОСЮКА.

DSC_3744-к DSC_3737-к DSC_3718-к DSC_3683-к DSC_3678-к

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz