Музей – це не лише про минуле, а й про теперішнє і навіть сучасне

Сучасним, інноваційним і відкритим для відвідувачів – таким мріяла бачити Сарненський історико-етнографічний музей нинішня його очільниця Вікторія Дашко. Тож саме над цим працювали з колективом упродовж минулого року.

На думку працівників музею, склад яких майже повністю змінився, головним їх завданням було довести, що музей – це не лише про минуле, а й про теперішнє і навіть сучасне, про те, що стосується безпосередньо нас і може зацікавити кожного. А також зруйнувати стереотип, що вкоренився в радянські часи: уважно слухати тітоньку-екскурсовода, не перебивати, запитань зайвих не ставити, а біля експонатів затамовувати подих і торкатися лише поглядом. Сучасний музей повинен відповідати сучасним відвідувачам, які вірять лише доказам, артефактам. Щоб по-справжньому проникнутись історичною спадщиною, її потрібно не чути й бачити, а відчути, тож не позбавляють гостей можливості перевірити реальність експонатів, дізнатися про їхнє походження та, звичайно, історичну цінність. Не відмовився колектив музею і від ідеї перетворити заклад у культурний і науковий центр, в якому цікаво було б усім: від малечі до людей поважного віку. З нагоди Міжнародного дня музеїв дізналися, що ж з цього вийшло, пригадавши результати роботи закладу за минулий рік.


Науково-дослідницька й збиральницька робота

Упродовж 2018 року музей поповнили 80 експонатів основного та 121 науково-допоміжного фондів, а це: намітки, рушники з домотканого лляного полотна, речі побуту селян, радянські та ювілейні монети, ліхтарі залізничника, скляна пляшка, костюм із каскою пожежника, глечики, горщики, праски.

Традиційно працівники закладу продовжували досліджувати матеріали з історії міста Сарни. Підготували сім нових екскурсійних програм. У співпраці з Юрієм Прозапасом змонтували три відеофільми про Другу світову війну й українську інтелігенцію 20-30-х років минулого століття. Влітку впевнені користувачі гаджетів, а також люди, які не мають можливості відвідати Сарненський історико-етнографічний музей, отримали доступ до віртуального (відеомонтаж – майстер фотографії Сергій Гупаленко).

DSC_5034Пам’ять про історію міста закарбували також у спеціальних тематичних буклетах, а також видали набір листівок «Сарни на межі століть».


Експозиційна робота

Минулоріч у Сарненському історико-етнографічному музеї організували 13 виставок, тобто вони відбувалися щомісячно, замінюючи одна одну, щоб максимально привертати увагу місцевих жителів і гостей міста. Цікаво, що, окрім унікальних експозицій, приурочених до історичних дат, виставкові зали музею прикрашали мистецькі та тематичні презентації. Так, сарненці ще, мабуть, довго пам’ятатимуть сповнену життєвих сил і дотепну Надію Косміаді, яка привезла картини батька, європейського художника Георгія Косміаді. Вразив відвідувачів і талант художника-різьбяра Василя Позніка.

Надзвичайно популярною стала експозиція про життя сарненської інтелігенції на поч. ХХ ст. «RETRO САРНИ». Відносно недалеке минуле, залишки якого можна пригадати або навіть відшукати в будинках бабусь і дідусів, не залишило байдужим нікого, предмети побуту й інтер’єру тієї доби. Вишукані меблі, старовинний годинник, різноманітні статуетки, шкатулки, фотоапарат, патефон, прикраси панянок того часу, їхні рукавички, пудра, туш – усе це не повний перелік того, що є в ретро-кімнаті. Тож не дивно, що саме ця виставкова зала лідирує за кількістю зроблених у ній фото.


Науково-просвітницька робота

DSC_5031Музей здавна був своєрідним інформаційним центром, де можна отримати нові знання, дані, факти. У цьому напрямку заклад не змінював курс, а лише працював над його вдосконаленням, збагаченням форм співпраці з аудиторією. Традиційними залишились екскурсії, яких у 2018 році було 155. Директор музею Вікторія Дашко також провела лекцію студентам місцевого педколеджу. Та найбільше креативності й ентузіазму творчий колектив музею проявив у проведенні масових заходів, яких було 35. Серед них науково-практичні конференції, майстер-класи, благодійні акції, презентації, фото-проекти, творчі зустрічі, обрядові дійства, квести, конкурси, мітинги… Одним із найколоритніших заходів, що дуже сподобався молоді, став «Etno Fashion Day. Sarny-2018», приурочений до Дня міста, де музейники змогли поєднати сучасну моду та красу з поліським автентичним вбранням.

Просвітницьку місію працівники також реалізовували на шпальтах часописів і сторінках наукових збірників.


Господарська робота

Важливою в роботі будь-якого музею є господарська складова, адже будівлі, одяг і предмети минувшини потребують особливого догляду.

Серед основних досягнень господарської роботи керівник закладу Вікторія Дашко називає заміну крил і кріплень вітряка, збірку воза, що нині прикрашає територію музею, облаштування навісів із очерету над возом і великою лавкою, декоративне озеленення, перекриття покрівлі над капличкою тощо.

Вікторія Василівна пояснює, що такими результатами роботи завдячує колективу. Вважає, що в музеї повинні працювати «універсальні бійці», які вміють працювати руками й головою. Адже в їхніх обов’язках і наукова робота, і дослідження історії рідного краю, його традицій, побуту, поповнення фондів новими експонатами, організація екскурсій і заходів, їх проведення, заохочення відвідувачів, господарська робота, якої в музеї вистачає. «Але справляємось», – посміхаючись каже директор.

2019 рік Сарненський історико-етнографічний музей розпочав теж доволі активно. Тож його колектив уже завтра запрошує всіх охочих на відкриття нової експозиції «Спадок Полісся. Торгівля, промисли та ремесла», що відбудеться 17 травня о 15.00.

DSC_50462018 рік роботи музею в цифрах:

8076 відувачів

155 екскурсій

13 виставок

80 нових експонатів основного фонду

121 експонат науково-допоміжного фонду

35 масових заходів.

Фото Василя СОСЮКА.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz