Покликана дарувати пісню

Кожній людині притаманні якості творчої невідворотності, які окрилюють і надають духовної сили впродовж усього життя. Без улюбленого заняття щоденні барви світосприйняття не такі яскраві й привітні, проте все докорінно змінює на краще, тепліше й приємніше, коли поруч те, до чого можеш повсякчас доторкнутися душею.

Для жительки с. Кузьмівка Лариси Андрійчук таким життєдайним джерелом із раннього дитинства стала пісня, що невпинно вже багато років дзвенить у ній стоголоссям наших пращурів, краю, Батьківщини…

Народилася майбутня піснярка у Великому Вербчому в багатодітній родині Кузьми Андрійовича та Ганни Федорівни, які все життя працювали в колгоспі. Змалку спрагло припадала до пісенного скарбу мами й бабусі, які співали повсякчас. Отримавши в спадок мелодійно-чарівний голос найрідніших, із дитячих років стала активною учасницею шкільної пісенної самодіяльності. А після закінчення Дубенського педагогічного училища (дошкільне виховання) вихователем у дитячий садочок с. Кузьмівка. Звичайно, без пісні обійтися і там не могла, а тому дуже швидко влилася в колектив художньої самодіяльності сільського Будинку культури. Своїм мелодійним голосом, щирим і відкритим характером одразу здобула прихильність його учасників і слухачів.

IMG_ (1421)-2Через два роки погодилася очолити аматорський вокальний ансамбль кузьмівського сільського Будинку культури. Саме з приходом Лариси Андрійчук пісенна спадщина кузьмівців зазвучала новою мелодією, ожила та піднялася далеко увись. У 1992 році гурту присвоїли почесне звання «народного аматорського». А Лариса Кузьмівна (і як солістка) постійно виступала на районній та обласній сценах, беручи активну участь у культурному та громадському житті. Як керівник і співачка, не втомлювалася дарувати людям душевні пісні в складі вокального місцевого ансамблю, який давно став культурною візитівкою населеного пункуту. Гурт постійно брав активну участь у масових заходах, що проходили на території сільської ради, у багатьох селах Сарненського та Березнівського районів.

У 2016 році побували на зйомках музичної телепередачі «Фольк-мюзік» на Першому національному телеканалі. Саме завдяки цьому проектові колектив отримав назву «Казимирські молодички». Окрім цього, встигають отримувати вдячні аплодисменти під час виступів на районних оглядах, фестивалях, святах і звітних концертах краю. А ще колектив останніми роками є постійним і головним учасником театральних дійств на Різдво, старий Новий рік, Андріївських вечорниць навколишніх сіл: Волоша, Яблунька, Грушівка, Калинівка й ін. Уже традиційними стали святкування до Дня села Малинськ Березнівського району.

На сьогодні ансамбль «Казимирські молодички» нараховує дванадцять учасників – справжніх любителів української народної пісні. Досить популярним став пісенний репертуар: «Чом ти, Галю, невесела?», «Осінь довга, холодна», «Високая вишня з-під кореня вийшла» та інші весільні, жниварські пісні, колядки, щедрівки, веснянки… Також розігрують фрагменти обрядів Кузьмівських та Андріївських вечорниць, Масляної, Купальської ночі. А ще учасники колективу активно працюють над залученням місцевої молоді до обрядів і піснеспіву на різних сценах, аби пісня в Кузьмівці лунала вічно та далеко за її межами.

«Це не тільки моя заслуга, – каже про колектив Лариса Кузьмівна, – це, насамперед, титанічна праця кожного учасника ансамблю, які гуртом творять унікальну культуру нашого села. Тому хочу подякувати всім небайдужим людям, які підтримують нас у різних ситуаціях, а ми, у свою чергу, й надалі радуватимемо задушевною піснею, що возвеличує життя кожної людини».

Лариса Андрійчук щаслива не тільки в пісні, а й у родинному гніздечу, адже завше поруч із нею вірний супутник – коханий чоловік Анатолій і люблячі сини Олександр й Андрій із невістками і онуками, які невтомно жевріють її мистецьким талантом і працелюбністю, а вона продовжує плекати й підносити головний національний скарб – пісню, помережану серцем і душею.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz