З війни до миру, або Як допомогти адаптуватися в суспільстві ветеранам АТО/ООС

Серед багатьох викликів, що постали нині перед Україною, не менш важливим є реабілітація ветеранів українсько-російської війни, їх родин і сімей загиблих. Війна забрала тисячі життів як військових, так і мирних мешканців Донбасу, багатьох скалічила не тільки фізично, а й морально.

Ці люди не повинні залишатися наодинці зі своїм болем, страшними спогадами про пережиті жахіття війни. Їм потрібна допомога насамперед фахівців, не має бути байдужим і кожен із нас. Повернувшись із зони бойових дій, ветерани стикаються з так званим посттравматичним стресовим розладом. Його ще називають комбатантським/в’єтнамським/афганським синдромом. Виникає він після переживання психотравматичних подій: військових дій, терактів, загрози смерті чи спричинення смерті іншій людині.

Як допомогти ветеранам, їх родинам успішно пройти шлях від війни до миру, куди за потреби звернутися за допомогою і йшлося на засіданні Національного круглого столу «Медична реформа для психічного здоров’я ветеранів», в якому взяли участь представники Міністерств у справах ветеранів і соціальної політики, офісу НАТО, Посольства США в Україні, Рівненської обласної державної адміністрації, громадські діячі та члени інституцій громадянського суспільства.

Метою заходу було формування спільного бачення щодо викликів у регіональному та загальнонаціональному форматі впровадження 2-ї черги медичної реформи з акцентом на психічне здоров’я ветеранів, їх родин та родин загиблих, а також інших постраждалих у російсько-українській війні.

Насамперед хвилиною мовчання вшанували присутні загиблих героїв. Керівник Департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА Олексій Шамак зауважив: «На сьогоднішній день реабілітація ветеранів є, мабуть, одним із найактуальніших питань, хоча держава бере активну участь у тому, щоб допомогти їм. Є державні програми оздоровлення, психологічної реабілітації, професійної адаптації, але вони працюють не на 100%, і не всі ветерани – учасники АТО/ООС – мають змогу ними скористатися. Потрібно попереджувати розвиток психічних захворювань, адже вони впливають на загальний стан людини й провокують різні недуги».

Заступник міністра Міністерства у справах ветеранів Оксана Гаврилюк доєдналась до заходу скайпом. Вона впевнена, що необхідно створити повний реєстр ветеранів, щоб дізнатися, скільки їх, про їх проблеми, потреби, психологічний стан тощо. Після цього на його базі створять електронну платформу – е-ветеран, тобто міністерство в гаджеті. Що значно покращить рівень надання державних сервісів громадянам – оперативно, комплексно та без корупційної складової. Заступниця міністра впевнена, що ресоціалізація ветеранів повинна починатися вже в армії, а ще необхідно створювати мобільні групи, що охоплять найвіддаленіші села. При міністерстві діє Громадська рада ветеранів, в яку ввійшли представники із 15 областей. Вони опікуються родинами загиблих, дітьми ветеранів, надають психологічну підтримку, впроваджують бізнес-інкубатори. І це прекрасно, що вони ніби вузькопрофільно, але достатньо якісно працюють з тією чи іншою проблемою, зазначила Оксана Гаврилюк. Міністерство активно долучає до роботи громадські організації, вивчає міжнародний досвід, прагне налагодити систему підготовки тих фахівців-психологів, які будуть працювати з ветеранами та членами їх родин. «В Україні й зараз є люди, які надають такі послуги учасникам бойових дій, зокрема безкоштовно, але вони не завжди мають системний підхід і необхідні навички, тому маємо сприяти підготовці та навчанню таких спеціалістів», – наголосила Оксана Гаврилюк.

Доктор із соматики Веслеєнського університету США Каті Кольцьо, яка спеціально приїхала в Україну, щоб взяти участь у заході, зауважила, що роль України в питанні реабілітації ветеранів дуже важлива, вона може служити такою собі рольовою моделлю в питаннях психотерапії ветеранів. «Нині я працюю над дослідженнями тих подій, які відбуваються в Україні, вивчаю, як ви з ними справляєтеся, і з нетерпінням чекаю на ці знання, що будуть допоміжними не тільки для України, але й для всього світу», – зазначила пані Каті.

Ерготерапевт із Канади Марика Пакін, яка працює з канадськими ветеранами із 2010 року, з акцентом на фізичну непрацездатність зазначила: «Протягом останніх 25 років працювала з людьми, які отримали черепно-мозкові травми або постраждали внаслідок аварій, останні 5 років – саме з ветеранами. Дуже багато галузей медицини розвивається, на жаль, психотерапія залишається на тому ж рівні, тобто це – прийом ліків і розмова з психотерапевтом. За прогнозами ВООЗ, до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки недуг, що спричиняють втрату працездатності. Такі цифри змушують задуматися над пошуком протидії й запобігання цим загрозам».

Заступник голови правління NGO Development Foundatson Віталій Харечко ознайомив із проектом «Психічне здоров’я без меж», девізом якого є «Запобігти простіше, аніж лікувати». Роботу ведуть на трьох рівнях: організаційний, методологічний і кадровий. «Найперше – інформування про психологічні недуги, другий рівень – підвищення кваліфікації фахівців, які надають допомогу переселенцям і тим, хто її потребує, третій – поєднання фахівців, і міжнародних зокрема, на різноманітних заходах, щоб ділитись досвідом і вибрати кращі ідеї, що принесуть користь ветеранам».

Олексій Суховій, начальник відділу координації послуг у галузі охорони психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України» зазначив, що в Україні діє мережа закладів із надання психіатричної допомоги, а для ветеранів на базі ДЗ «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна» МОЗ України» створили Національний центр відновлення учасників бойових дій з додатковою спеціалізацією на наданні допомоги у сфері охорони психічного здоров’я та Національний навчально-тренінговий центр фізичної та психологічної реабілітації учасників бойових дій. Його директор Ксенія Возніцина розповіла, що як лікар-невролог із 2014 року працює саме з ветеранами, які отримали черепно-мозкові та психотравми, тому як ніхто знає про їх потреби. Співпрацювали з багатьма організаціями, як медичними, так і громадськими, міжнародними. «Лісова поляна» нині спеціалізується на висококваліфікованій психіатричній, психологічній і терапевтичній допомозі. Але зазначила, що «хоча й маємо успішні напрацювання інших країн, ми не можемо імплементувати ту ж американську, великобританську чи хорватську систему реабілітації, адже в нас багато соціокультурних, національних особливостей, зокрема гібридність війни. Тому й повинні створити власну систему реабілітації». Госпіталь розрахований на 110 ліжок, і, крім лікувально-реабілітаційної роботи, тут успішно розробляють методичні матеріали, що знадобляться і для інших подібних закладів.

Старший медичний радник з надання послуг ветеранам та реабілітації військовослужбовців відділу оборонного співробітництва Посольства США в Україні Шері Мішель упевнена, що проведення круглого столу увінчається успіхом стосовно медичної реформи та надання медичної допомоги ветеранам України. «Не у всіх ветеранів є посттравматичний синдром, – сказала Шері Мішель. – Але всі вони на якомусь рівні стикнуться із проявом порушення психічного здоров’я, який вплине на їх здатність і можливість працювати. Підхід до лікування повинен бути багатодисциплінарним і комплексним. Зв’язок між фізичним і психічним здоров’ям виникає на фізичному та хімічному рівнях. Наш мозок може впливати на наш фізичний стан. Наш фізичний стан (обмеження життєдіяльності) може порушити наше психічне здоров’я. Реабілітація має поєднувати в собі компоненти фізичного та психічного здоров’я».

Важливо, що Україна активно переймає досвід США в реабілітації: від програм для військовослужбовців до послуг для демобілізованих. «Нині ж стан справ ветеранів в Україні можна охарактеризувати так: відокремленість – сепаровані від решти суспільства; найбільш травмовані – найменш помітні, не відчувають ніяких потреб і не вимагають від влади нічого; в пошуках довідок, – наголосила співзасновниця та голова правління NGO Development Марта Пивоваренко. – Тому Міністерство у справах ветеранів повинне виконувати свою основну функцію – бути менеджером послуг, які необхідні рекруту, солдату, ветерану та його родині на кожному з етапів служби, по її закінченні чи по факту його загибелі». Пcихосоціальна підтримка військових у США спрямована на забезпечення процесу супроводу до моменту звільнення з контракту та передбачає роботу мілітарних/уніформних соцпрацівників у війську, діє розширена інфраструктура сервісів допомоги для ветеранів. Як діяти Україні? Марта Пивоваренко впевнена, що з цим завданням впорається Національний центр посттравматичного стресового розладу для розбудови спроможності в наданні допомоги українським ветеранам та їх родинам, презентувала покрокову систему його діяльності.

Представник НАТО в Україні Кристофер Стаудт розповів про спеціально розроблену триденну програму тренінгів для учасників ООС, які мають звільнятися. Методологія семінару «Шлях з поля бою додому» спрямована на підтримку фізичного та психологічного здоров’я, відновлення психофізичного стану та шляхом практичних вправ готує їх до ефективної інтеграції в соціальне середовище. Тренінг включає індивідуальну та групову роботу.

Начальник КЗ «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради Андрій Бурачик зауважив, що реабілітація ветеранів війни має бути тільки комплексною: медична, за потреби фізична та психологічна. Саме так і працюють у закладі.

«Все це добре, – сказав Павло Ковалець, голова Громадської ради при Рівненській ОДА, – але масштаби цієї проблеми набагато більші. Адже в нас є ще й переселенці із зони бойових дій, добровольці, їх родини. Тому, впевнений, потрібно, щоб у кожній із них був свій психолог. Для цього необхідно навчати психології і рідних, і близьких, залучати й релігійні організації, ветеранські спілки тощо».

Власним успішним досвідом допомоги ветеранам поділились радник голови правління ГО «Всеукраїнське об’єднання патріотів «Комбатан» Олександр Каховський із м. Дніпро, соціальні працівники – фахівці із соціальної адаптації учасників АТО/ООС, їх родин, сімей загиблих Корнинської та Клеванської ОТГ, Оксана Свіржевська, мама загиблого героя Романа Свіржевського, та Тетяна Чудовець.

Керівниця відокремленого підрозділу НГО «Development foundation» в м. Рівне Ольга Яковлєва зауважила: «Проект мережі соціальних працівників: фахівців із соціальної адаптації учасників АТО, членів їх родин та членів сімей загиблих – працював у Рівненському районі з 18 травня 2017 року.
Але наш час дуже швидких, навіть кардинальних змін змусив переформатовуватися. Процес децентралізації диктує свої вимоги. Щиро дякую тим головам ОТГ, які розуміють важливість роботи з ветеранами, їх родинами та сім’ями загиблих. Корнинська, Олександрійська, Бугринська, в якій дуже якісно налагоджена робота з усіма верствами населення, відтепер – Клеванська. Це громади, в яких є навчені соціальні працівники, які постійно підвищують свій професійний рівень щодо допомоги ветеранам та їх родинам у психосоціальній адаптації. Це громади, які відчувають відповідальність за майбутнє України».

Про те, що духовність відіграє дуже важливу роль у реабілітації ветеранів, а також допомагає військовим на передовій, добре знає Микола Юрах, військовий капелан, заступник голови відокремленого підрозділу громадської організації «Ветеранська спілка учасників АТО та захисників Вітчизни» м. Володимирець. Він упевнений, його місія бути завжди поруч із військовими: і на фронті, і на мирній території. Микола Юрах – активний учасник Революції Гідності, а коли розпочалась війна на сході, став капеланом. Скільки разів був на фронті, вже й не пригадає. Члени Спілки організовують різноманітні заходи, як спортивні, так і пізнавальні, розважальні, тобто вони допомагають один одному віднайти себе в мирному житті, знають, що поруч, як і на фронті, надійне плече побратимів.

Підбиваючи підсумки засідання круглого столу, всі його учасники зійшлися на тому, що насамперед необхідно створити дорожню карту взаємодії сервісів допомоги ветеранам, їх родинам і сім’ям загиблих героїв, яка діятиме на базі державних структурних підрозділів і недержавних інституцій. А також запровадити національний Центр посттравматичного синдрому в Україні. На кшталт того, який діє у Сполучених Штатах.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz