Почни рятувати життя разом із ними

Щорічно 14 червня людство відзначає Всесвітній день донора. Дата ця важлива всім, бо, за статистикою, кожен третій житель Землі хоч раз у житті мав потребу в донорській крові. І більшість про це дізнається тоді, коли близька людина потрапляє в біду й терміново потрібне переливання компонентів крові.

Забезпечити своєчасне постачання безпечної крові пацієнтові можливо лише за умови, що ми будемо готові не лише стати добровільним донором і безоплатно здати свою кров, а й робитимемо це регулярно (жінки не більше 4, а чоловіки – 5 разів на рік).

У місті Сарни всі охочі та спроможні (а це здорові люди віком від 18 до 60 років із вагою не менше 60 кг) можуть стати донорами й здати кров у відділенні переливання крові та її компонентів, що діє при Сарненській райлікарні, щочетверга з 7.30 до 9.30. Перед цим вони проходять обстеження терапевта, інфекціоніста, дерматолога, флюорографію. Також роблять аналізи на групу, загальний аналіз крові, резус, АЛТ. Професійно та злагоджено працюють тут медична операційна сестра Вікторія Новак, лаборант Алла Пацьола, молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця) Світлана Шашкевич на чолі із завідуючим Богданом Дойчуком.

E7AC5988-6733-44F2-BEE6-DA569D7FA100Пригадую, досить часто вночі до нашої багатоповерхівки під’їздила карета швидкої допомоги й відразу було чути, як із третього поверху Ольга Костюкевич, старша медична сестра ВПКК поспішає на допомогу – комусь терміново потрібна донорська кров. Відрадно, що донори, в першу чергу, – це медпрацівники, які постійно стикаються з потребою в ній, глибше всіх розуміють важливість цього: лікарі – Іван Кіранчук, Сергій Бескровний, Віталій Климець, середній медперсонал: Надія Михаревич, Наталія Мірковець, Валентина Гугайло, Лариса Пітель, молодший медперсонал: Марія Назарець, Ніна Котисько, медпрацівники Клесівської РЛ. Постійними донорами є Олександр Красько, Оксана Сорока, Олександр Брижевський, Валентина Хижнюк, Ростислав Абрамчук, Богдан Біжик, Юрій Глущенко, Тетяна Петришина, Тамара Микосянчик, Наталя Мартинчук, Юлія Жигула, Микола Сафонов, Ніна Радчук, Олександр Кондратюк, Іван Цимбаліст, а Сергію Одарчуку вже присвоїли звання почесного донора України. Ще удостоїли Людмилу Лаврущенко, Надію Ніколаєву, Олексія Катьолкіна, у районі це звання мають 30 чоловік – це люди, які здали кров понад 40 разів. Як стала донором, розповіла Людмилою ЛАВРУЩЕНКО:

– Після закінчення Рокитнівського медучилища (фельдшер за фахом) прийшла працювати в терапевтичне відділення Сарненської лікарні. Знаєте, не мріяла стати медпрацівником, так вийшло. Згодом дуже полюбила свою професію, у мене все легко виходило. Тричі навіть перемагала в конкурсах на кращу медсестру. Хоч завдання були різні: зробити уколи, на швидкість поставити систему, виготовити санбюлетень (до речі, гарно малюю), скласти тематичну квіткову композицію, яку присвятила героям Чорнобиля, вона стала найкращою. Майже увесь час пропрацювала маніпуляційною медсестрою. Наше відділення було поряд із гінекологічним, а там дуже часто виникала потреба в донорській крові. Тож моя І(+) годилась на всі випадки.

– А як часто доводилося здавати кров?

– Дуже часто. І на роботі прибігали, і після роботи додому, й уночі забирали. Різні ж випадки бувають – ніколи не відмовляла.

– Пані Людмило, чи були випадки адресного забору крові, тобто знаєте людей, яким її здавали, і чи знають вони Вас?

– Так, декількох. Наприклад, у пологовому працювала медсестра Надія Мефодіївна, її сестра лежала в гінекології в тяжкому стані, тож здавала їй  кров щотижня. Коли вона одужала, Надія Мефодіївна увесь час дякувала мені. Й досі зустрічаю іноді чоловіка (працював водієм в автопарку), який колись зазнав ножового поранення в серце, вижив – моя кров допомогла, бачу інколи і його дружину.

– Людмило Василівно, які відчуття під час зустрічі з людиною, в якій тече Ваша кров?

– Мені радісно, тепло на душі, навіть пишаюся собою, адже допомогла їм вижити. Та, власне, я ж цим займалась щодня, це моя професія і покликання.

– В якому році був Ваш перший донорський день?

– У 1973-му, а останній – коли вже виповнилося 63. Та й не одна я така була. Ось, наприклад, Тамара Дерепко, старша медсестра нашого відділення, а також Галина Прокоф’єва, мій чоловік теж був донором, а оскільки в нього рідкісна група крові – І(-), чимало новонароджених живуть завдяки йому. А взагалі нас, колишніх, уже мало залишилося…

DSCN0391– Пам’ятаєте, як вручали нагрудний знак «Почесний донор»?

– Звичайно! Урочисто, у червоному куточку ЦРЛ 14 лютого 1991 року, це були нагрудний знак і посвідчення. Принагідно дякую за це старшій медичній сестрі Ользі Костюкевич.

– Пані Людмило, знаю, що донорство крові – це альтруїзм, але ж держава це якось винагороджує?

– Щоразу отримую два вільні від роботи дні зі збереженням заробітної плати, їх можна долучати до відпустки. Спочатку платили 12 карбованців, потім – 24 грн, до пенсії додавали 3 карбованці 20 копійок, потім – 130 грн, маємо право на безкоштовне протезування зубів і 50-відсоткову знижку на медикаменти, але не користуюся.

– Чи вплинуло це на Ваше здоров’я? Радите молодим ставати донорами?

– Самі бачите – здорова, дужа, досі активна. Щоб ви знали – донори живуть на 5 років довше. Відбувається кровотворення, що сприяє оновленню організму. Якщо дозволяє здоров’я, пораджу – станьте донором, це потрібно людям і добре для вас.

Пані Людмила, як справжній медик, не полишає своїх обов’язків і зараз, хоча давно вже на пенсії. Якщо кому з сусідів треба укол поставити чи систему, зробити масаж – вона не відмовить. А ще вирощує квіти – це її хобі. Лише троянд у неї 60 кущів. Різноманітні квіти починають цвісти, щойно сходить сніг, і відцвітають, коли восени випадає перший. Каже, що любить дарувати їх людям, бо все, що росте, має радувати.

В Україні найвища відзнака донора – звання заслуженого донора України, його удостоєний Володимир Ніколаєв (1945 року народження), який здав 389 л крові й у 2006 р. нагороджений орденом «Герой України». Донорство не лише корисне, але й модне. Популяризують його й відомі люди, які поділилися кров’ю, щоб врятувати життя іншим: Елвіс Преслі, Джекі Чан, а з-поміж українських зірок – плавець Денис Силантьєв, боксер Олександр Усик, лідер гурту «Друга ріка» Валерій Харчишин. Бути донором – корисно та почесно.

На фото: Людмила ЛАВРУЩЕНКО та колектив ВПКК.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz