«Свята земля» Єфросинії Басистої

Серед мальовничих лугів, поміж лісами та полями несе свої води річка Горинь, на берегах якої розкинулося старовинне поліське село Кричильськ, оповите древніми легендами, переказами, й де живуть веселі та роботящі люди.

З давніх-давен у наших серцях зберігається любов до рідного краю, до його минулого, бо саме воно віддзеркалює сучасність. Село дороге та рідне людині, бо тут її пристань, її рід, колиска дитинства та дорога в життя.

IMG_2003-кУ Кричильську народилась чимала когорта талановитих митців, які невтомно несуть свої дорогоцінні літературні плоди поміж людей усієї країни. Це, насамперед, відомий український письменник, класик дитячої літератури, маестро гумору й сатири Леонід Куліш-Зіньків, автор збірки «У родинному колі», член НСЖУ Михайло Кика, тут провела шкільні роки письменниця Галина Гордасевич, звідси родом поет Василь Бахно, що нині мешкає на Закарпатті, та Микола Харечко (проживає в Одесі), який видав декілька збірок віршів, а одна з них має назву «Кричильські дівчата». Прославляє рідну вотчину і Петро Макаренко, уродженець Кричильська, проте живе в Бутейках.

І ось ще один літературний засвіт. У Кричильському будинку культури відбулася презентація книги «Свята земля» талановитої землячки Єфросинії Басистої. На літературний захід завітали чимало односельців, друзів родичів і гостей із довколишніх населених пунктів, аби насолодитися естетикою слова. Як розповіла ведуча заходу Ніна Цюзь, книга досить об’ємна, вміщує фотоілюстрації історичних і пам’ятних подій Кричильська й має неординарну жанрову специфіку. Авторка видання на основі газетних публікацій у різних часописах про жителів і події села реінкарнувала їх у віршованій формі. Левову частку взяла з друкованого фонду матеріалів місцевих авторів районної газети «Сарненські новини» про соціальне, спортивне, освітнє та культурно-мистецьке життя Кричильська.

Єфросинія Басиста – однокласниця Леоніда Куліша. Можливо, літературний талант односельця надихнув до творчості і її. Авторка презентованого видання у 1960 році закінчила місцеву школу зі срібною медаллю. Вступила до Львівського технікуму легкої промисловості, який закінчила у 1963 році й отримала спеціальність технік-технолог швейного виробництва. За направленням розпочала трудовий шлях на Рівненській фабриці нетканих матеріалів, де працювала на різних посадах: бригадиром, майстром, керівником цеху. Була нагороджена орденом IMG_2033Слави ІІІ ступеня. Також вступила до Київського інституту легкої промисловості, в якому здобула спеціальність інженера-технолога швейного виробництва.

У 1985 році влаштувалася на роботу в професійно-технічний навчальний заклад «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну», де працювала майстром виробничого навчання. 1997-го вийшла на пенсію, але продовжує невтомно трудитися. Єфросинія Дмитрівна має золоті й працьовиті руки, адже гарно в’яже гачком і створює неповторні вироби, вбирає панянок Рівного в ексклюзивні костюми та сукні.

Про свою книгу, кому належить ідея написання, хто редагував і допомагав із виданням – авторка також розповіла у віршованій формі. Присутнім було цікаво довідатися про літературне захоплення краянки, яке з часом переросло у творчу повсякденну потребу й душевно радує численних мистецтволюбів. Презентаційне дійство не обійшлося без жвавого діалогу між авторкою та прихильниками її творчості. Про кричильські легенди й специфічний говір місцевих жителів повідав Петро Макаренко, а Михайло Кика заспівав власну пісню, присвячену рідній батьківщині (наголос на першому складі). Також пісенними вітаннями долучилися народний фольклорно-етнографічний колектив «Горлиця» місцевого Будинку культури й учні Кричильської ЗОШ І-ІІІ ст.

Єфросинія Басиста сердечно подякувала за організаційні моменти й усім присутнім за збереження інтересу до друкованих видань, бо в наш час це рідкісне вміння – любити книгу. А нащадки будуть безмежно вдячні за цей літературний труд, адже кожен вірш – це історія, не схожа на жодну іншу. Багато величного є на світі, проте немає нічого величнішого, ніж виплекане любов’ю слово.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz