Шкільна форма, дрес-код чи спортивний костюм?

Почався другий місяць літа, що дуже скоро минає, тож батьки вже починають готувати дітей до школи. Не лише останнім часом, а дуже часто виникала полеміка довкола доцільності шкільної форми.

А Громадське об’єднання «Батьки SOS» навіть подало петицію на сайті президента про скасування президентського указу від 1996 року «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти», що  давно був приводом для чвар між батьками та деякими шкільними адміністраціями. І от нещодавно чинний Президент скасував його, про що йдеться в указі № 418, опублікованому на сайті глави держави.

Постанова Кабінету міністрів, яку прийняли на виконання попереднього президентського указу, лише затвердила зразки шкільної форми. Про те, що вона форма має бути обов’язковою, там не йдеться.

Поцікавилась, що думають щодо цього працівники освіти, батьки і, звичайно, діти Сарненщини. До обговорення долучилися понад 50 учителів, батьків, студентів і нинішніх учнів у соціальних мережах, де написали коментарі й переважно висловили думку, що шкільна форма дисциплінує, не відволікає від навчання, не демонструє достаток батьків.

Віра Біліч: «Коли у шкільній формі – це дуже гарно. Нині дуже важко зрозуміти, чи то взагалі учні. І школа – це не клуб».

Руслана Харечко: «На мою думку, шкільна форма потрібна. Так складається в житті, що не всі батьки можуть дозволити собі купувати дорогі речі дітям. У класі видно, як і «на скільки» одягнені діти, й коли ті, що одягнені дорожче, починають насміхатися над тими, хто бідніше, стає просто страшно.

Я за шкільну форму. Тоді між собою діти матимуть інші відносини, та й батькам буде легше, бо коли в сім’ї не одна дитина, то зібрати до школи ой як нелегко.

Світлана Червук, Людмила Бакунець, Іринка Якубович: «Шкільна форма стимулює до порядку та дисципліни».

Вікторія Лукомська: Я теж за шкільну форму: вона деякою мірою організовує й дисциплінує процес навчання. А на рахунок цін і фасонів, то думаю, що батьки в змозі підібрати її по своїх статках.

Не потрібно, щоб були всі однакові. Треба, щоб був діловий стиль, а не пляжно-дискотечний, а то діти й самі не розуміють, що й куди вдягати. І ще одна моя думка з власного досвіду: купуючи шкільну форму, заощаджуєте сімейний бюджет більше, ніж на іншому одязі».

Раїса Марковець: «Шкільна форма обов’язково повинна бути. У найбагатших країнах у школах діти у формі. Раз на тиждень, у п’ятницю, дозволяється бути в одязі за бажанням дитини».

Світлана Баранова: Я лише за шкільну форму, і не розумію, як це – не кожен може купити форму. Як щодня щось інше одягати, то кошти в батьків, виходить, є. Форма дисциплінує».

Ірина Шевня: «Білий верх і чорний низ. Форма  обов’язкова. Школа – не диско-клуб».

Надія Цицюра, Любов Жук: «Колись наші батьки жили бідніше, і то могли купити, а тепер чомусь не можуть».

Катерина Боровик: «Я обома руками за шкільну форму. У ній учень теж може показати свою індивідуальність (правильно та гармонійно підібрані аксесуари та зачіска стануть у нагоді). Гадаю, що саме форма дисциплінує дітей, а один колір сприяє підвищенню уваги. Різнокольоровий одяг, навпаки,  розсіює (болять голова й очі).

Працюю в приватній школі, де в учнів білий верх, чорний низ (така собі альтернатива), і жоден із батьків не нарікав, що це дорого, або ж учні не мають змоги самовиражатися».

Зоряна Кіранчук: «Думаю, що переважна більшість дорослих буде за форму, але вартість якісної далеко не всім батькам по кишені. Спостерігаю таку картину: у Львові діти ходять до школи в довільному одязі, але коли їм це дозволили, то все одно всі переважно вдягнені однаково: джинси й футболки – ніхто особливо не виділяється».

У Сарненському районному ліцеї «Лідер» також підтримують ідею шкільної форми, а якою вона повинна бути – вирішують батьки та діти. Крім того, каже вчителька англійської мови освітнього закладу Наталія Кузьмич, шкільна форма дозволяє дітям з родин із різними статками акцентувати увагу не на одязі, а на навчанні.


 

Шкільна форма – вирвані роки

У противників форми свої аргументи. Вони наполягають на тому, що форма не впливає на навчання, а лише позбавляє дітей індивідуальності. А ще неякісна й дорога, невигідна, бо її треба часто прати, а дітлахам необхідно рухатися:

Яна Аврамишин: «Вважаю, що одяг не впливає на рівень знань. Головне, щоб дитина була охайною ти чистою».

Валентина Яковець: «Чому обов’язково форма? Учень повинен мати смак, а його одяг відповідати статусу школяра. У дитини потрібно виховувати естетику і в стилі, і в поведінці. А на це все впливає також і одяг. Хай дитина вдягається так, щоб було видно, що це учень, а не дитина, яка копіює поведінку та стиль хуліганів або жінок легкої поведінки».

Людмила Никонорова: «Указ про шкільну форму відмінено. Вважаю, що правильно. Знята ще одна тема для тріпання нервів учителя, дитини, батьків. З дітьми треба працювати, а не кинули вчителю шкільну форму учнів – і ти, вчителю, стеж за нею. Одяг школяра – це робота батьків, а справа вчителя – навчити. Ніяк не смикати за сорочку дитини (бо це не шкільна форма), а навчити.

Якщо розіб’є вікно, то й у формі розіб’є, якщо потріпати нерви, то й у формі потріпає. Форма не заборонена. Але тепер учителі не принижуватимуть тих учнів, які роблять спробу самовиразитися, в яких гостро формуються смаки, які прагнуть бути оригінальними. Одно слово, я за форму одягу, а шкільну форму – за бажанням, вона не повинна бути обов’язковою.

Звісно, купити три нові шкільні форми для трьох школярів тяжко. Але ж можна купити одну, а решту діток одягати в те, що є або залишилося від старших, комбінуючи».

Світлана Кригер: «На мою думку, шкільна форма – то вирвані роки для всіх: дітей, батьків, викладачів».

Мирослава Стриковська: «Я проти шкільної форми, адже не всі батьки можуть собі дозволити її придбати, тим паче, якщо багатодітна сім’я. Але за дрес-код, наприклад, білу сорочку й джинси чи гольф і спідницю. Ніяких шортів, топів і т.д».

Людмила Апостол: «Це питання – як палка з двома кінцями. На шкільних зборах можна домовитись, у що одягати дітей, а в що небажано. Все ж таки школа, одяг на те й одяг, щоб було зручно, практично, а не відволікав від основного завдання дитини – вчитися. Тому рішення про відміну мені подобається. Дитина вже відтепер розумітиме, що в навчальному закладі потрібно буде виглядати акуратно, охайно».

Таня Інспектор: «Однозначної думки не буде, хтось – «за», дехто – «проти». Головне, щоб діти були здоровими. Але не дуже приємно дивитися на школярку в ультракоротких шортах або з відкритими частинами живота, чи на учня, в якого з-під джинсів виглядає резинка трусів (субкультура, яка прийшла з американських тюрем).

У той же час згадую радянську форму. Оце був жах – вона «кусалася», бо шерстяна, темного кольору й ці чорні фартухи… брррррр.

Теперішні фасони шкільних форм і колір дають право вибрати оптимальний варіант (дуже гарний вигляд мають учні Сарненського районного ліцею «Лідер»).І нехай школа – це не храм, все ж потрібні якісь обмеження. Але ж є батьки, яким буде все одно, в якому провокативному одязі ходять їхні діти».

Наталія Царук: «Кожен – індивідуальність. І має право показати власне ставлення до оточуючих. Одяг –  одна з форм прояву внутрішнього світу. Але, звичайно, все повинно бути в міру (хоча це теж відносне поняття). Треба поважати себе та думку іншого. Ніхто не любить, коли йому щось нав’язують, і діти теж не люблять. Із власного досвіду знаю, що саме через шкільну форму діти недолюблюють школу».

Серед коментарів були й пропозиції, до речі, від чоловіків, аби обов’язково запровадити форму для вчителів:

Микола Губеня, Данило Шабак: «Учителям – у першу чергу, а потім учням, але форма має бути така, щоб її хотіли одягати».

З чоловіками солідарні Наталія Крат і Любов Сивач: «Звичайно, тільки за шкільну форму, але є такі вчителі, що також повинні одягатися пристойно, бо декольте й міні у школі ні до чого».

Дехто жартома запропонував, аби було чесно, щоб і батьки носили форму. А Танюша Смоляк стала на захист учителів:

– Взагалі не розумію, причому тут учителі? Вони вже свою форму відносили. Кажете, дорого купувати, ви про що? А наряди кожного дня змінювати не дорого? Пишуть про смаки, індивідуальність… Школа є школа, а все інше – поза нею. Хоче дитина наряди, будь ласка, нехай приходить зі школи, переодягається – і вперед. Я звичайно «за» шкільну форму, діти дедалі більше стають розбалуваними. Де в школі буде дисципліна, якщо учень прийшов з колонкою, яка не співає, а кричить на всю школу? Кажете, джинси, а які вони зараз – матня по коліна? То це в школу прийшли?..


 

Ніхто не змушуватиме дітей вдягатися у форму

Отож, як видно з коментарів, багато батьків і навіть бабусь проти форми. І знаєте чому? За їхніми словами, вони проти неповаги до їхніх дітей та онуків. Напевне, у першу чергу треба налагодити співпрацю між батьками, учителями й учнями, і питання шкільної форми, що має бути, насамперед,  комфортною в будь-яку пору року, вирішиться саме. Але від цього ніхто не має страждати.

А що ж кажуть самі школярі? Нечесно було б не озвучити їхню думку. Для багатьох вишиванка стала улюбленою, все частіше її одягають на перший та останній дзвоники. А в Сарненській ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів практикують проводити особливі кольорові дні, серед них і джинсовий, коли в джинсах приходять не тільки діти, а й учителі, які створюють умови, щоб діти проявляли свою креативність.

Діти, спілкуючись, говорили відверто, що піджак і сорочка — не найкращий вибір, адже вони хочуть бігати на перервах, аби випустити енергію, а ще пограти в м’яча після уроків або повисіти на турніку. Взагалі, висловили думку, було б добре в ті дні, коли є уроки фізкультури, приходити в школу в спортивних костюмах. Навіть назвали країни (Німеччина, Канада, Австралія, Туреччина), де немає єдиної обов’язкової шкільної форми або від неї відмовились. Однак хочу сказати, що в тій же Німеччині, що знаю не з чуток, у більшості шкіл діють чіткі правила: що можна одягати, а чого – ні. Кожна школа самостійно запроваджує дрес-код і вирішує, який саме. А за дуже відвертий одяг можуть відправити додому переодягатися.

У Міністерстві освіти й науки України давно говорили про те, що змушувати дітей вдягати форму ніхто не може, все має бути добровільно. І навіть якщо пункт про дрес-код є в статуті школи, адміністрація перш за все має порадитися з батьками. Думаю, і з дітьми теж. У Сарненському районному ліцеї «Лідер» так і зробили. Як розповіла директор ліцею Тамара Колоїз, заклад є учасником програми «Демократична школа». Друга гілка якої – компетентнісні відносини в колективі і серед дітей. Шкільну форму запровадили в ліцеї у 2001 році, коли за результатами анкетування 80 відсотків батьків і учнів висловились за форму. Поцікавились у дітей і нині, і 94 відсотки учнів висловились за те, щоб вона залишилась, решта має підкоритися. Отож форма в ліцеї є і буде, наголосила Тамара Колоїз.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz