Вміє і трубу зварити, й акулу зловити

Світло, тепло та вода з крана для мешканців міста, та й багатьох селян, давно стали звичними зручностями. І лише коли щось із цих благ цивілізації раптом зникає, помічаємо, яка це велика проблема.

Володимир МЕЛЬНИК працює газоелектрозварником 6 розряду в Сарненській дільниці Рівненської дистанції водопостачання. Людина з великим професійним (трудовий стаж – 45 років) і життєвим досвідом, добре знається на негараздах, що трапляються з водопостачанням. А вони, на жаль, є, адже багато труб, по яких до квартир мешканців міста потрапляє вода, давно потребують заміни. Та коли не витримує водна артерія, на ліквідацію аварії поряд з іншими спеціалістами дільниці поспішає і Володимир Іванович. За двадцять сім років діяльності в цій галузі довелося ремонтувати мережу в різних умовах, але завжди зварювальні роботи він проводить якісно і, звичайно, намагається якомога швидше, адже поки йде ремонт, мешканці будинків сидять без води. Халтура тут не пройде, каже, бо через погано заварені дірки вода знову потече не туди. Що Володимир Мельник висококваліфікований спеціаліст, свідчить не лише високий розряд, а й численні заохочення ветерану праці від керівництва підприємства, та Почесна грамота від «Укрзалізниці»…

Родом Володимир Мельник із Вирів. Вивчившись у 1976 році у Володимирецькому ПТУ на зварника, молодий чоловік пішов працювати на «литовський» (як його називали) завод за спеціальністю. Згодом служив в армії, був зв’язківцем. Після служби влаштувався на риболовецький корабель і три роки на початку 80-х ХХ ст. ходив «у загранку». Професія рибака не з легких: вісім годин працюєш, вісім – відпочиваєш, і так півроку без вихідних. Рибу ловили й одразу заморожували. Крім тяжкої фізичної праці, пощастило побачити життя в багатьох країнах, адже за цей час ходив у всіх океанах світу. Неодноразово бував у портах на Канарських островах, запам’ятався прохід через Панамський канал…

А ловити рибу Володимир Мельник полюбляє з дитячих років і донині. Хоч зараз не серед морських просторів, а в річках і озерах, та зрозуміти це захоплення може лише такий же рибак. Недарма ж існує вислів, що рибак рибака бачить здалека. Найбільший улов Володимира Івановича – сом вагою 8 кг. Але це на Поліссі. А коли рибалив у морях-океанах то в години відпочинку від основної роботи на його вудку потрапляли 30-кілограмові тунці і навіть акули по 50 кг. Вручну таку «рибку» не витягнеш, тож застосовували спеціальні рибальські снасті. Окрім берегів водойм, із задоволенням буває в лісі, де збирає гриби.

Мешкає нині в Сарнах. Дружина Галина Сергіївна працює санітаркою в районній лікарні. Має подружжя двох дорослих доньок. Старша закінчила Академію зв’язку, менша – майбутній психолог. Радіють дідусь і бабуся вже й онукам.

Є в героя нашої розповіді, як співається в пісні, ще одне багатство – роки. Нещодавно Володимирові МЕЛЬНИКУ виповнилося 60. Тож многії літа Вам, шановний ювіляре!

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz