Організатор концертів Андрій Мацкевич: «Це робота, яка руйнує сон, нерви, проте гартує тебе як людину»

Красиві, доглянуті, вічно молоді та яскраві – такими зірки співають для нас, а ми захоплено слухаємо та спостерігаємо за кумирами, до кінця не вірячи, що вони справді існують.

Ще в зовсім недалекому минулому це все було реальністю. Знаменитості й прості люди жили ніби в різних світах, межею яких був екран телевізора. За останній десяток років ситуація кардинально змінилась. Музичні тури, фестивалі, концерти, які відбуваються в містах, містечках і навіть селах, поступово стирають межу. Не останню роль у цьому процесі відіграють івент-агенції. Ціною недоспаних ночей, шаленого ритму життя, знищених нервових клітин організатори допомагають українській культурі стати масовою, а маси, відповідно, культурними. Тож, про закулісне життя організаторів подій, «підводні камені» професії та чому Сарни приваблюють артистів, дізнавались у тур-менеджера «Tikhonov сoncert and event agency» Андрія МАЦКЕВИЧА.

-Розкажи про першу подію, яку організував. Як це переросло в цілу івент-агенцію?

-Мій перший концерт був у вже далекому 2016 році (3-го березня) в Луцьку, виступав гурт «EPOLETS». Це було дуже хвилююче, важко та надзвичайно боязко (сміється – ред.). Оглядаючись на минуле, зараз помічаю, скільки помилок робив у той час стосовно реклами, організації та інших моментів. Але, дякуючи гурту, його менеджменту й друзям, концерт відбувся. Далі було багато «пабних» концертів, які з часом переросли у великі й масові.

Нині працюю в «Tikhonov сoncert and event agency», засновником якого є Євген Тихонов. Знайомство з ним переросло в плідну роботу над концертами та розвинулося в «бренд», який знають не тільки в Західній Україні, а вже й за кордоном. Крім того, є ще моя особиста команда під назвою «NLL PROMO GROUP», що займається організацією концертів у невеличких містах, куди дуже рідко заїжджають відомі колективи, такі як Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, солісти якого відвідають місто Сарни вже вдруге, 15 вересня, в районному Будинку культури. На першому концерті був переаншлаг, тож надзвичайно радів, що моє майже рідне місто так зустріло знаний у всьому світі колектив із багаторічною історією.

-Назва агенції вказує на проведення не лише концертів, а й загалом подій. Що ще беретесь організовувати?

-Ми проводили не лише концерти, але з часом зрозуміли, що за деякі події краще не братися, а віддати в руки професійніших, ніж ми. Наразі «Tikhonov сoncert and event agency» займається букінгом (розвиток і просування артистів – ред.), організацією концертів у закритих приміщеннях, наприклад драмтеатрах, палацах культури і т. і., розробкою та втіленням у життя фестивалів і виступів під відкритим небом, наприклад концерти Олега Винника та гурту «Время и Стекло» в Луцьку, повною проробкою і супроводженням Днів міст, незалежності, молоді. Зокрема в минулому році співпрацювали з Сарненською районою радою під час організації Дня незалежності: забезпечували технічний бік (звук, світло, надавали звукооператорів) і домовлялися з хед-лайнаром (головною зіркою події) святкування – гуртом «Mad Heads UA».

-Є такі події, організовувати які не будете ні за які гроші й умови?

-Події, де просять привезти зірку, яка підтримує Росію. Ми знаємо, з ким воює наша країна. Мій брат Олександр не так давно повернувся з війни. Я називаю все своїми словами: не АТО, не громадянське протистояння, а саме війна. Тому, умовно кажучи, на афішах Ані Лорак ніколи не побачите наші логотипи. Це неправильно відносно українців. Нам жити разом, і обманювати людей ми не готові.

Фото Сергія Назарука.

-Існує стереотип, що організатори – це люди, які роблять усе, але, разом з тим, нічого конкретного та надважливого. Грубо кажучи, вважають, що справитись із організацією події під силу будь-кому. Можеш підтвердити це або спростувати?

-Насправді влаштувати маленьку подію на 50 людей до снаги будь-кому. Головне бажання і запал працювати. Але коли робиш масштабний проект на тисячу відвідувачів, то не кожен упорається. Колись в інтерв’ю сказав: «Робота організатора – це зруйнована нервова система». Ця фраза найбільш точно характеризує мою роботу. Більшість не думають про проблеми, які можуть виникнути, починаючи від оренди та бронювання залу чи території, закінчуючи бейджиками й охороною артиста. Часто артистів після концерту чекають фанати, більшість з яких хороші та відкриті люди, але неможливо «влізти» кожному в голову й передбачити, що він зробить: може, це будуть просто обійми чи селфі, а можливо, баночка з кислотою, яку він хоче вилити в обличчя артисту, бо він не відповів на одне з тисяч повідомлень у соцмережах. Тому, коли артист не виходить сфотографуватися з фанами, це більше пересторога організатора, аніж примха.

Якщо ж організовувати не один концерт, а тур, де щодня інше місто за сотні кілометрів одне від іншого, потрібно заздалегідь прорахувати, чи встигнуть прокатчики (компанії, які розміщують звук, світло, інші пристосування для проведення концерту – ред.) розібрати все в попередньому місті й зібрати та налаштувати в наступному. Наприклад, у вересні в нас десять концертів підряд з солістами хору ім. Г. Верьовки – Нетішин, Дубно, Сарни, Вараш, Червоноград, Трускавець, Калуш, Ковель, Горохів, Бурштин. Треба все продумати, розмістити рекламу за кілька місяців до події, знайти «точки» продажу, забронювати готелі, оплатити переїзд апаратури та самих артистів, похарчувати їх і ще 100500 проблем у секунду. Проте з досвідом приходить вміння їх вирішувати.

Цьогоріч проїхали з нашими друзями з гурту «Без Обмежень» всю Україну та дали більше 50-ти концертів: від Сєвєродонецька до Чернівців, від Чернігова до Херсону. Організатор завжди повинен бути на місці набагато раніше, ніж артист. Так, це робота, яка руйнує сон, нерви, проте гартує тебе як людину. Але навіть ті 5 хвилин подяки після концерту від глядачів «гріють серце».

-А чи не прикро організаторам, які справді так багато роблять, залишатись у тіні, за кулісами?

-Насправді спочатку робота в цій індустрії дуже б’є по самолюбству. Але з часом приходить розуміння, що ти живеш не лише славою, відгуками чи подяками. Ти робиш це заради людей. Як приклад наведу Едуарда Раковця – людину, завдяки якій Сарни мають можливість бачити на власні очі артистів всеукраїнсьокого масштабу. Він не говорить про це на кожному кроці, не займається самопіаром, а просто працює в тому руслі, де він, як і наші команди, бачать своє життя.

Насправді часто «опускаються руки», коли не все виходить. Те, що організатори заробляють мільйони, – міф. Інколи, підрахувавши всі витрати, час, що був вкладений у проект, виходить дуже серйозний мінус по витратах. Але в той момент згадую слова великого письменника України Василя Стуса:

«Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,

сталить твій дух — тож і терпи, терпи.

Ніхто тебе з недолі не врятує,

ніхто не зіб’є з власної тропи.

На ній і стій, і стій — допоки скону,

допоки світу й сонця — стій і стій.

Хай шлях — до раю, пекла чи полону —

усе пройди і винести зумій».

До речі, любов до нього й української літератури прищепила мені моя вчителька в Любиковицькій ЗОШ Наталя Костецька.

У мене є життєве кредо: «Нехай я матеріально не найбагатший, зате морально не бідний…». Це слова з пісні репера Вови Зі Львова. Коли дорослішаєш, розумієш, наскільки вдячний за це моїм вчителям: Оксані Зелінській, Володимирові Зелінському, Анатолію Кричильському, Сергію Саванчуку й багатьом іншим, котрі дали мені ті знання, якими користуюся ще досі.

Окремо дякую мамі, пані Ірині, яка більшість життя розносила вашу газету, працюючи на пошті в нашому селі, та татові Івану, а ще братам і всім рідним, котрі підтримують мене. Це дає наснагу працювати далі.

– Від чого залежить успіх події/концерту? Наприклад, якщо приїжджає популярний виконавець, то концерт приречений на успіх? А якщо початківець, марно розраховувати на аншлаг? Чи організатори все-таки можуть вплинути на результат? Як?

– На це впливає багато факторів, наприклад адекватність керівників залу. На щастя, у Сарнах усе прекрасно, але так не всюди. Далі – розумний підхід до реклами: потрібно спрямовувати її туди, де цільова аудиторія насправді її побачить. Ціноутворення – теж важливо. Не можна ставити завищену ціну, щоб більше заробити. Це зазвичай відлякує людей. Та й у країні не та економічна ситуація, щоб піднімати ціни. Крім цього, є ще сила-силенна нюансів, які потрібно врахувати: переїзди, апаратура, супутні витрати, знижки, безкоштовна реклама.

Якраз від них і залежить успіх події. І тут неважливо який артист – важливо, як це подасть організатор і які інструменти використає. Можна «завішати» все місто рекламою популярного артиста – і нічого не заробити, а можна використати тільки ціленаправлену рекламу – і мати успіх. Але єдино правильного алгоритму не існує. Це все дуже розмито й неоднозначно. Тому рішення приходять із досвідом роботи в кожному окремому місті й проекті.

-Розкажи про організовані події, якими найбільше пишаєшся. І навпаки, поділись прикрим досвідом, якщо такий був?

-Найбільше, напевно, пишаюся минулорічним Днем незалежності в Сарнах, бо це мій рідний район. Там були мої рідні та знайомі, які вперше побачили мене в роботі, оцінили, чим займаюся.

Невдалі концерти не дуже хочу обговорювати, адже доведеться знову піднімати неприємну тему концертів заради піару деяких політичних сил. Так. У нас був і такий досвід: коли СБУ, поліція і місто не мали претензій до виконавця, а людина, яка позиціонує себе як суперпатріота, хоча насправді робить це заради піару, була проти. На жаль, у його повноваженнях дозволяти чи ні проведення подій в одному з найбільших залів Луцька. Тоді ми «попали» на великі гроші, бо все вже було оплачено. Але ж для політичних осіб перед виборами головне зробити піар собі та партії. Це дуже вганяє в невіру до посадовців. Проте, знаючи багато молодих людей, які працюють над розвитком міст – є надія, що все зміниться. Найбільше радує, що ці люди не прив’язані до ідеологій партій, самопіару за рахунок інших.

-Ви вже вийшли на всеукраїнський рівень, і навіть закордонний. Разом з тим, усе частіше в концертні графіки потрапляють доволі невеликі міста, зокрема Сарни. Напевно, це не найвигідніші населені пункти для проведення масових заходів, на які витрачаєте купу часу й сил. Тоді чому ваша агенція це робить?

-Насправді деякі агенції та організатори, почавши працювати на такому рівні, перестають робити концерти в невеликих містах і містечках. Ми ж обрали трішки іншу стратегію розвитку. Це майже та сама модель роботи, що в команди Сергія Притули та гумор-шоу «Вар’яти» – наших друзів і постійних партнерів. Такими концертами виховуємо й рекламуємо свою агенцію та даємо можливість людям із цих населених пунктів побачити артистів не на ТБ, в інтернеті чи добираючись далеко на концерти, а в себе. В таких містах люди «голодні» на враження. Нечасто національний хор заїжджає у ті ж Сарни чи Нетішин. У нашій державі це, зазвичай, може відбутися на День міста, незалежності або ж перед виборами. А люди хочуть концертів, тому, на мою думку, краще витратити кошти на квиток собі чи комусь у подарунок, аніж залишити в пабі чи клубі.

Потрібно культивувати концертну культуру. Коли виходили на «ринок» подій у Луцьку, серед них не було багато концертів, хіба що в клубах, маленьких пабах та ще зо два концерти в місяць у Драмтеатрі, на які людей потрібно було силоміць затягувати. Зараз же величезна конкуренція, а кількість концертів вражає – це все наша робота, наших партнерів, міської влади, інших агенцій. Люди залюбки ходять на події і знають, що їх вдосталь для будь-якої цільової та вікової аудиторії: від зірок «першого ешелону» до маленьких вистав театрів.

Фото Юлії Філіровської.

До речі, за останні роки Сарни дуже виросли в плані проведення концертів, порівнюючи з багатьма іншими райцентрами.

-З ким із артистів найбільше сподобалось співпрацювати? І з ким ще не вдавалось попрацювати, але дуже хотілося б у майбутньому?

-Напевно, краще формулювати: «З ким із артистів товаришуєте та постійно працюєте?»(сміється – ред.). Більше п’яти років дружимо з гуртом «Без Обмежень». З ними цього року з аншлагами проїхали всі області України. З Сергієм Притулою та «Вар’ятами» працюємо та спілкуємося вже навіть не пам’ятаю скільки років. Ще до того, як почав працювати в агенції, наш засновник і директор Євген Тихонов уже організовував їхні концерти. З командою Джамали восени знову зустрінемося у ще більшому турі по містах Луцьк, Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький. А з хором ім. Г. Верьовки взагалі рідні люди вже. Насправді виокремити когось важко, з усіма артистами спілкуємося однаково добре.

Хотілось би спробувати співпрацювати з Максом Коржом, але не так давно він відмовився від концерту в Луцьку, втім, не втрачаємо надії. З українських – Дмитро Монатік – це знаний у всьому світі мультиартист, який дає грандіозні концерти з прекрасними шоу. І треті – це гурт «Еней» з Польщі. Втілити виступ останнього дуже важко, адже концертний графік розписаний на багато місяців уперед, і, на жаль, у нашій державі вони не надто популярні, хоча мають багато україномовних пісень. Саме завдяки одній із них – «Radio Hello» – декілька років тому стали мегапопулярними в Європі.

-Концертна подія для глядачів – це декілька годин. А скільки часу на неї витрачають організатори?

-Якщо відкинути довгий час перемовин, місяць підготовки дизайнів, аудіо та відео, підписання документів з артистами та місцями проведення, а також як мінімум від 2 до 4 місяців реклами – то від однієї до чотирьох діб. Зазвичай, від задумки проведення концерту до самого концерту може пройти 7-8 місяців. Наприклад, робота над вищезгаданими концертами Джамали, які відбудуться в листопаді, почалася орієнтовно в березні, ось тобто триватиме 9 місяців. Деколи навпаки випадає нагода терміново організувати концерт, тож уся робота втискається в 2-3 тижні.

-Не можу не запитати про райдери. Це те, про що полюбляють читати прихильники гуртів. Які найдивніші пункти доводилося там бачити?

-На всіх інтерв’ю повторюю: те, що там написано щось дуже захмарне – міф. Райдерів, тобто переліків вимог із проведення концерту, є два: технічний і побутовий. У першому описано все, що стосується звуку, світла, апаратури, моделі пристроїв і т.і.

Інший райдер – побутовий, якраз за нього всі запитують. В ньому прописано, як артист має доїхати, який автобус чи автомобіль повинні надати, умови проживання, харчування в день концерту, вимоги до охорони та те, що потрібно в гримерній кімнаті перед виступом, наприклад, бутерброди, водичка негазована, фрукти, овочі, можливо, сік або енергетик. З найцікавішого, що траплялося, – вино, яке наш директор Євген спеціально їздив купувати у Львів, бо тільки там в Україні воно продається.

Переважно в райдерах прості, дуже приземлені вимоги. Зірки розуміють, чим більше вони вписуватимуть туди незрозумілих пунктів, тим більше організатор або «приймаюча» сторона витрачатиме часу на них, а не якісну організацію, продаж квитків, рекламу події. Тому українські артисти доволі прості люди.

-В івент-організаторів теж є свої уподобання, зокрема й музичні. Як це впливає на професійну сферу? Коли запрошуєте артистів, то розраховуєте на власні смаки? Чи на потреби аудиторії?

-Тільки-но починав працювати в цій індустрії, слухав виключно україномовний рок. Зараз же сприймаю абсолютно різну музику: від клубної та популярної до року різних напрямків й інді. Це, по суті, ніяк не впливає на роботу, але прихильники одного стилю більше обмежені в сприйнятті чогось нового.

Запрошуючи тільки тих, хто тобі подобається, довго не зможеш працювати і хоч щось заробляти. Скільки людей – стільки смаків. Потрібно звертати увагу на потенційних відвідувачів і зважати на їх запити й бажання.

-Ти виріс у селі Любиковичі Сарненського району. Зараз працюєш організатором концертів, тобто за професією, яка ще поки далека не лише від сіл, а й від більшості райцентрів. Ким хотів стати в дитинстві? Чи здогадувався, що будеш займатися масовими заходами?

-Чи думав я, що буду організатором? Ні. В дитинстві бачив себе в інших сферах. Дуже любив історію і мріяв її викладати.

За освітою математик, хотів стати істориком, працював на різних роботах – від простого офісного працівника до журналіста, оператора, максимально долучався до різних громадських організацій, знайомився з людьми з різних сфер життя. І якось воно склалося, що наразі займаюся тим, що справді люблю.

-Яким набором якостей потрібно володіти, щоб стати організатором?

-З основних: бажання працювати, витримка не бачитися з рідними місяцями, терпіння. Потрібно працювати понаднормово, бути відкритим і на зв’язку 24 години на добу, часом недосипати тижнями заради задумів. І найголовніше, що дуже рідко мені вдається, на жаль, вміти планувати свій день і якісно робити декілька справ одночасно.

-Чи не жалієш, що нині ти той, ким є?

-Ще ні хвилини не жалів про свій вибір і не перестаю дякувати людям, які в один момент повірили в мене й відкрили новий, якісно інший рівень роботи в цій сфері, – Євгену та Лії Тихоновим. Наразі розумію, що можемо краще йі більше працювати, тому це ще не наш «олімп».

-Наостанок поділись творчими планами: особистими й агенції. Багато ще культурних подій від «Tikhonov concert and event agency» чекати в Сарнах?

-Думаю, що в Сарнах відбудеться ще багато подій. Є плани, та й люди тут хороші, тому хочеться повертатися ще та ще.

Наразі з оголошених подій концерт 15 вересня в районому Будинку культури Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки, квитки на який можна придбати або в касі РБК або ж онлайн на сайті kasa.in.ua.

Ця подія стане лакмусовим папірцем, який покаже, чи готове місто до великих концертів. Якщо буде знову аншлаг, не виключаю, що вже цієї осені чи зими Сарни побачать артистів першого щабля у своєму місті.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz