Ледар пасічником не буде

Едуард ЯКОВЕЦЬ народився в багатодітній родині, де, окрім нього, батьки виховували ще двох синів і трьох доньок. Маленьким хлопчиком допомагав разом із іншими братами татові доглядати бджіл, полюбив їх. І ця любов не згасла з роками.

Відслуживши в армії, у 1991 р. хлопець почав займатися бджільництвом серйозно, продовживши справу батька. І тепер чоловік  відомий у селі Чудель бджоляр. До речі, саме в цьому населеному пункті нарахували майже 60 пасічників, у тому числі й любителів. Якщо в батька було 25 бджолосімей, адже й на роботі працював, то згодом їх кількість довели до 90 (на трьох братів).

Сьогодні найбільшою проблемою в бджільництві в Україні є безвідповідальне, аморальне й навіть злочинне ставлення аграріїв, які обробляють великі земельні площі. Вони сіють там такі рослини, як, скажімо, ріпак, і обробляють їх хімікатами, від яких гине велика кількість бджолиних сімей. Саме з цього запитання й починаю нашу розмову з Едуардом Яковцем:

– Слава Богу, наші господарники не обробляють поля хімікатами, хоча є і молоді фермери в селі, які засівають ниви гречкою, іншими культурами. Попередньо спілкуюся з ними й дуже вдячний їм за розуміння.

– Едуарде Денисовичу, як ще захистити бджіл від вимирання? У них таке коротке життя…

– Тривалість життя робочої бджоли багато в чому залежить від часу появи її на світ. Та, що з’явилася у весняний період, здатна прожити до 35-40 днів. Літня (червнева), можливо, проживе до 30 днів. Пасічник має стежити, чи мають бджоли вдосталь їжі, чи безпечний і зручний вулик, чи немає шкідників, чи вони не хворіють. Якщо бджоли здорові – небезпеки нема. А ще не треба забирати в них весь мед, який вони теж використовують як їжу, тоді їхні сім’ї житимуть довго.

На сьогодні більшу небезпеку, ніж отрутохімікати, для медоносних бджіл становлять паразитуючі кліщі варроа, про них мій батько колись навіть не чув. Вони харчуються кров’ю своїх господарів, за рахунок чого ті слабшають фізично. Ці кліщі паразитують і на личинках, через що потомство може народитися з дефектами. Це справжня проблема, з якою треба боротися.

– Бджоляр – це теж професія, й вона нелегка, так?

– Дуже тяжка, але якщо її любити, то не обтяжлива, можна працювати і вдень, і вночі, якщо є бажання.

– Коли починали, то читали відповідну фахову літературу, спілкувалися з іншим пасічниками чи достатньо було батьківських порад?

– Знаєте, ще навчаючись в училищі в Кременці, запам’ятав слова «Жодна школа чи університет нічого не вартують, якщо немає практики». Після школи, коли батько був на роботі, йшов на пасіку й робив те, що, чесно кажучи, не завжди й знав, як правильно зробити. Наприклад, коли бджоли рояться (сім’я ділиться на дві рівні частини, бджоли збираються в рій і вирушають на пошуки нового місця проживання), вулик може втратити половину популяції та половину меду, оскільки ті бджоли, які відлітають, спершу добряче наїдаються. От я і рятував рій.

– А бували випадки, коли Вас кусали чи жалили бджоли?

– Один раз при перевезенні вуликів одразу 30 вкусило, але, як у пасічника, уже вироблений імунітет. А цьогоріч, може, одна чи дві покусали, і то тільки тому, що десь ненароком причавив їх пальцем.

Вочевидь, не буває такого пасічника, якого б не жалили бджоли. Коли вони кусають зі зла, можуть такої отрути видати, що навіть адаптовані до укусів ледве терплять. Єдине, що вони можуть, – ніби звикати до знайомого запаху пасічника. Але до них завжди варто йти чистим, митися засобами для гігієни без різких запахів.

– Нині вигідно утримувати бджіл чи більше затратно?

– Оскільки знаю добре столярну справу, то сам роблю вулики. Також придбав верстат і недавно почав виготовляти вощину, за якою приїжджають хлопці і з сусідніх сіл. Бджільництво, звісно, затратне, адже, в результаті, в першу чергу купляєш мед сам у себе. Тільки при великій кількості бджолосімей (щонайменше декілька десятків), можна вийти на деякі прибутки.

– А, окрім меду, які ще корисні продукти бджільництва отримуєте?

– В основному це мед, а також небагато пилку, перги, прополісу, настоянки з прополісу та воскової молі, яка їсть вощинку. Останні дуже корисні. Адже личинки воскової молі лікують навіть найтяжчі хвороби, зміцнюють імунітет. Одно слово, кожен продукт дає якусь користь, навіть мертві бджоли.  Щодо інших продуктів бджільництва, то маточне молочко – найкорисніше, в ньому є цінні амінокислоти, вітаміни. Перга теж дуже корисна. А прополіс – це свого роду природний антибіотик.

Якщо вже говоримо про лікування, то сон на вулику-лежанці, який у мене також є, – чудова комплексна терапія на весь організм людини, що базується на її близькому контакті з бджолиною сім’єю. Це величезне біологічне магнітне поле, під дією якого відбувається вирівнювання порушень електромагнітного поля людини, через які виникають різні захворювання. На організм людини великий позитивний вплив має не лише живе тепло бджолиної сім’ї, але й мікровібрації, які створюють змахами крилець бджоли, що діють як вібромасаж. Вуликотерапія покращує діяльність серцево-судинної системи, відбувається стабілізація артеріального тиску, оптимізуються обмінні процеси, знімається  фізична й емоційна втома, підвищуються працездатність, імунітет.

– Едуарде Денисовичу, коли приходимо на ринок, то спостерігаємо в продавців меду різну його вартість, і кожен стверджує, що його мед – найкращий.  Як при покупці відрізнити справжній мед від підробленого?

– Є такі методи підробляння меду, що відрізнити не допоможе навіть аналіз у лабораторії. Аби вберегтися від підробок, варто купувати мед у знайомого бджоляра або поїхати на пасіку під час медозбору. Тоді можете спробувати себе в ролі пасічника, і, до речі, деякі жінки справляються з усім ще краще, ніж чоловіки.

Попри те, що виявити мед-підробку складно, є певні моменти, на які варто звертати увагу при купівлі. Справжній не повинен бути дуже рідким, вага літрової банки має бути майже півтора кілограма. Натуральний продукт – густий, тягучий. І не варто боятись, якщо мед кристалізується, це нормальна реакція. Мої батьки продавали, я продаю вже 28 років і жодного разу не чув, щоб хтось сказав, що мій мед недобрий. Уже й смаки своїх покупців вивчив: хтось віддає перевагу гречаному, а дехто першому травневому, квітковому.

– То який найкорисніший, на Вашу думку?

– Мені здається, що кращого, як з нашого Полісся, немає. У лісовому меду зібрані також і лікарські рослини, ягоди: малина, крушина (багата на йод). Цей рік на мед не дуже вдалий, бо всю весну були холодні ночі. А це означає, що квітка нектару не виділяє. Але є волошка – теж лікарська рослина, яблуня, липа.

– Дієтологи не рекомендують їсти багато меду, лише дві столові ложки на день. Ви теж так вважаєте?

– Якщо немає алергії, цей продукт можна їсти з раннього дитинства. Варто знати, що при високій температурі (40-45 градусів) мед втрачає корисні властивості, а при нагріванні понад 60 градусів  починають виділятися канцерогени, що стимулюють ріст ракових клітин. Найкраще натщесерце випити теплу воду зі столовою ложкою меду, на ніч так само – діє як заспокійливе. А ще рекомендують його вживати відповідно до своєї ваги, тільки в грамах. Якщо важите 70 кілограмів, то за день можна з’їсти 70 грамів. У всьому має бути міра.

– А є якісь прикмети, пов’язані з бджолами?

– Вони можуть попередити про дощ, а перед бурею чи дощем дуже швидко втікають із поля.

– Едуарде Денисовичу, яким повинен бути справжній пасічник?

– Ну, насамперед, треба любити бджіл, любити те, чим займаєшся. Не боятися, що бджола може вжалити. Бути добродушним. Зла людина ніколи не матиме відповідного успіху, якщо не ставитиметься гуманно до цієї божої комахи-бджілки. Крім того, повинна переважати така риса, як чесність. Ну і, звичайно, бути працьовитим, як бджола. Ледар не буде пасічником, бо, буває, що трудитися треба не тільки в будні, а й у неділю.

– Аби зберегти добру справу, треба своє вміння комусь передати. У Вас є така людина?

– Звісно, синові Романові, щоправда, він ще малий, у третій клас перейшов, але вже допомагає мені.

– Що ж, бажаю Вам успіху.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz