Учитель не має права розголошувати оцінки, або Про головні нововведення в навчальному році

В українських школах уже від 1 вересня заплановано чимало новацій. Звісно, якщо їх не скасує нова влада.

З нового навчального року відмінять обов’язкову шкільну форму, тема якої продовжує домінувати в батьківському обговоренні в соціальних мережах, з’являться електронні учнівські квитки, в шкільних їдальнях буде нове меню, оцінки за навчання при всьому класові вчитель оголошувати не буде, й усі охочі зможуть навчатися вдома. Але давайте про все за порядком і з самого початку.

Як повідомляє 2016rik.com.ua, скасували конкурсний набір дітей у 1 клас. Тож співбесіди при вступі до 1 класу тепер не буде. Першокласників зараховуватимуть до шкіл за місцем їх реєстрації, незалежно від того, спеціалізована ця школа чи загальноосвітня. Можна вибрати й інший заклад, якщо в ньому залишаться вільні місця. У такому випадку можливий конкурс.

Про шкільну форму вже говорили чимало. Президент України Володимир Зеленський у червні скасував попередній указ про її обов’язковість. Тож адміністрація навчального закладу не має примушувати учнів відвідувати уроки виключно у формі. Наприклад, в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун висловила думку, що однаковий одяг жодним чином не впливає на показники успішності й відвідуваності учнів, а також не кращим чином впливає на креативність дітей та їх свободу самовираження. Водночас у Міносвіти прокоментували, що  адміністрації навчальних закладів, учителі, батьки й учні мають право самі вирішити, в якому одязі навчатися.

Щодо нового мультипрофільного меню, то цю новацію впровадять до кінця 2019-2020 навчального року в усіх столичних школах. Ціна за обід не зміниться, продукти залишаться тими ж, але тепер обід в їдальні нагадуватиме шведський стіл, де учні зможуть самі вибирати, що з’їсти сьогодні.  Нові рецепти для шкільних їдалень розробив відомий український кулінар Євген Клопотенко й довів, що за ті ж 15 гривень дітей можна нагодувати корисною і смачною їжею.

Як уже писали «Сарненські новини», з 1 вересня 2019 року в силу вступає нове правило: учні 1-4 класів зобов’язані носити світловідбиваючі жилети в темний час доби по дорозі в школу й додому. Взимку буде доречно надіти жилет і вранці поверх куртки або пальто. Водії краще бачитимуть дітей на дорозі, що дозволить зменшити кількість школярів, які постраждали в ДТП. Це правило оголосив за тиждень до виборів прем’єр-міністр Володимир Гройсман, продемонструвавши зразок. Цікаво, що Міносвіти й Мін’юст зазначили, що не брали участі в ініціативі, пише Освіторія.

У всіх школах зможуть відкривати вечірню форму навчання. Підхід до роботи вечірніх шкіл змінили відповідно до Положення про інституційну форму загальної середньої освіти. Відтепер на вечірній формі можна буде отримати освіту з 14 років у будь-якій звичайній школі, що відкриє на своїй базі таку форму навчання. Також здобути її прискорено в 10-11-х (12-х) класах, але тільки якщо учень продемонструє достатній і високий рівень навчальних досягнень (від 7 до 12 балів).

У новому навчальному році всі столичні школярі замість звичайних учнівських квитків одержать нові — електронні. Це дозволить батькам відстежувати переміщення дитини по місту за допомогою спеціального додатку, а школярам – уникати черг у метро.

З 1 вересня 2019 року батьки мають право подати заяву в адміністрацію школи, щоб перевести дитину на індивідуальну форму навчання. Після чого вчителі складають для таких дітей спеціальний навчальний план. Оцінка рівня знань буде двічі на рік у вигляді підсумкової контрольної роботи. Це нововведення стосується дітей, які змушені пропускати уроки через часті хвороби або ж серйозні заняття спортом, музикою та іншим. Також запровадять мережеву форму навчання, на якій зупинюсь детальніше. Вести уроки зможуть не тільки вчителі. Коли у школі, наприклад, немає профільного вчителя, то окремі уроки зможе проводити організація з хорошими фахівцями. Так можна вирішити проблему нестачі педагогів. Запропонувати свої послуги зможуть усі установи, які зацікавлені в такій співпраці.  Мережева освіта дає надію, що у школи прийдуть бізнес-тренери, юристи, психологи, інструктори автошкіл, митці, в яких є методики підвищення креативності. Батьки (або ж сам учень, якщо він уже досяг повноліття) можуть у заяві до школи зазначити, які шкільні предмети дитина планує освоїти за мережевою формою навчання. Скажімо, юні спортсмени замість стандартного уроку фізкультури можуть відвідувати свої тренування. Це дасть змогу ефективніше використовувати час. Школа та партнер (спортивна школа, курси, школа мистецтв, гуртки тощо) укладатимуть договір, в якому визначатимуть освітню програму, фінансування, ресурси й інші умови співпраці. Деякі школи вже почали включати до свого плану проведені в закладах-партнерах літні мовні школи, курси з підготовки до ЗНО, заняття з робототехніки. Наприклад, урок літератури може пройти в театральній студії, де можна поспілкуватися з героями твору (акторами в образі), а знання за циклом про Гаррі Поттера перевірити у квест-кімнаті.

Школи зможуть також доповнювати одна одну. Відтепер учень (і навіть клас) проводитиме певні заняття на базі іншої школи або ж узагалі вступних курсів до університетів, міжшкільних ресурсних центрів, наукових установ тощо. Одна школа виступатиме як базова для своїх учнів, а друга, з якою треба укласти угоду, – як партнер. Сільські школи отримають ресурси міських закладів. Якщо сільська школа «потоваришує» з міською, то може хоча б раз на місяць проводити там навчання на сучасній технічній базі.

Відтепер оцінки учня — це його особиста інформація, яку вчитель не має права розголошувати, тобто оголошувати на весь клас. Безпосередньо на уроці вчитель може загальними фразами оцінити відповідь чи роботу учня, але оцінку в балах  виставляти у щоденник на перерві або після уроків в індивідуальному порядку. Це стосується і батьківських зборів. У Міністерстві освіти вважають, що так можна вирішити проблему цькування серед школярів через оцінки. Скасують і дошки пошани для відмінників. Діти різні, і здібності в них теж різні, кожен талановитий по-своєму. Один краще вчиться, а інший – грає у футбол, танцює або співає.

У новому навчальному році змінилася також програма ЗНО з української літератури, деякі твори прибрали, другі — додали. Так, випускникам 2019-2020 року можна не читати «Марусю» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Гайдамаки» Тараса Шевченка, «Гімн» Івана Франка, «Землю» Ольги Кобилянської, «Молюсь і вірю» Максима Рильського, «Київ-традицію» Миколи Зерова, «Дитинство» Юрія Яновського, «Україну в огні» Олександра Довженка, «Залізний острів» Олеся Гончара, «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явився!…» Василя Стуса, «Українське альфреско» Ліни Костенко. Ці твори на ЗНО не виносять. Натомість до програми включили «Захар Беркут» Івана Франка, «Камінний хрест» Василя Стефаника, «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської, «У теплі дні збирання винограду» Максима Рильського, «Майстер корабля» Юрія Яновського, «Лебеді материнства» Василя Симоненка, «Наша мова» Василя Голобородька, «Модрі Камінь» Олеся Гончара, «Господи, гніву пречистого» Василя Стуса, «Два кольори» Дмитра Павличка. Також школярі можуть сфокусуватися тільки на 1-ій і 4-ій частинах роману «Хіба ревуть воли» Панаса Мирного, інші виносити на тестування не будуть.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун нагадала, що перед початком навчального року треба неодмінно відвідати з дитиною сімейного лікаря і перевірити наявність обов’язкових щеплень. «Це вакцини від 10 інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та хіб-інфекції. Адже державні навчальні заклади можуть забороняти відвідування занять тим дітям, які не отримали необхідні щеплення згідно з Календарем профілактичних щеплень», – ідеться в повідомленні на офіційній сторінці пані Супрун у Facebook. Також в.о. міністра охорони здоров’я зазначила, що ці вакцини можна отримати безкоштовно у свого сімейного лікаря, педіатра або терапевта.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz