Амарант може вирішити проблему кормів

Уперше про щирицю або амарант, а точніше продукт із неї – амарантову олію, почула від нашого сарненського героя, який захищав Україну в зоні АТО, Валерія Поліна.

Чоловік порекомендував її пити з метою профілактики та лікування, адже олія практично не має протипоказань. Згодом, після знайомства з Іриною ПАВЛОВОЮ-МЕЧКАЛО, експертом якості саджанців ягід суниці та малини, дізналася, що амарант вирощують і на Сарненщині, зокрема на агропідприємстві в Ремчицях, в якому консультує Ірина. Пані Ірина також є офіційним представником приватно-орендного підприємства «Руна», що постачає насіння амаранту по всій Україні. Саме тому й попросила пані Ірину розповісти читачам «Сарненських новин» про амарант, і що в цій рослині такого доброго:

– Щирицю вирощували ще племена інків й ацтеків поряд із кукурудзою, картоплею та квасолею. Її насіння придатне для виробництва борошна, а за цінністю амарант можна поставити в один ряд з кукурудзою та бавовною. Ця рослина перевершує за вмістом білка сою, гречку, коров’яче молоко, не кажучи вже про зернові. З 20-ти видів усіх амінокислот, що існують у природі, щириця вміщує 18.

Історія цієї рослини дуже цікава. Культура була заборонена в шістнадцятому столітті як символ язичництва. Тоді ж щириця потрапила й на територію старого континенту, де спочатку швидко поширилася як бур’ян, а нове її відродження як польової культури почалося з 70-х років минулого століття.

Сьогодні амарант широко використовують у сільському господарстві, харчовій і фармацевтичній промисловості. Поля амаранту можна знайти майже у всіх куточках світу: Південній Америці, Індії, Непалі, Гімалаях, Китаї, на Цейлоні і в Мозамбіку, Уганді та Нігерії. Крім того, вирощують щирицю в околицях Петербурга, Казахстані й Німеччині, Словаччині та Польщі. До речі, розводити в Польщі почали після того, як професор Еміль Налборчік із Варшавського аграрного університету відвідав селище індіанців у Чилі. Звідти він привіз його насіння.

– Ірино, це дуже вибаглива рослина? І чи дорого її доглядати?

– Щириця зовсім не вибаглива, може рости на піщаних і глинистих грунтах, також добре переносить брак вологи або високий вміст металів у грунті. Оптимальна температура для росту і розвитку амаранту – +26 +28°С, а зупиняється розвиток за температури +7° C.

Доглядати за культурою нескладно й недорого. Серед комах, які дуже люблять щирицю й можуть напасти на неї, коли вона сходить чи у фазі 7-8 листочків, – тля. Вирощують амарант у СГПП «Нове життя» в Чудлі (50 га), СГПП «Агро органік» у Рівному (7 га органічного), а в Ремчицях ним засіяно 55 гектарів. Попри те, що хвороб у рослини немає, на кислих грунтах або під час засухи добре рости не буде. А ще потребує багато калію, азоту, фосфору.

– Останнім часом насіння амаранту все частіше називають «зерном 21 століття», бо за вмістом поживних речовин воно цінніше, ніж пшениця.

– Це правда. Цінність білків щириці перевершує біологічну цінність білків молока. Також насіння містить велику кількість заліза, кальцію, магнію, фосфору й калію, які є одним із важливих елементів у раціоні харчування вагітних жінок, дітей, людей із пониженим імунітетом і навіть хворих на СНІД, а також дієт під час лікування захворювань нервової та опорно-рухової систем. Стебло і листя використовують при виробництві гранул. Вітамінів B і A, E і C удвічі більше, ніж у клітковині та вівсяних висівках. У насінні також є речовина сквален, що призупиняє процес старіння й має антиоксидантні властивості.

– А яка цінність щириці в сільському господарстві?

– Зелена маса (листя, стебла) всіх культивованих видів амаранту може слугувати як корм для тварин. Він сприяє поліпшенню якості м’яса і зниженню відсотка ожиріння в них. За сприятливих умовах вирощування з одного гектара можна отримати до 100 тонн зеленої маси. А це 5 тонн чистого білка, який за своєю харчовою цінністю вище соєвого.

– Ірино, останнім часом говорять про дієту з використанням олії амаранту.

– І це небезпідставно. Вона сприяє зниженню частоти головного болю, втоми під час фізичних навантажень. Також нормалізує кров’яний тиск (у людей із високим артеріальним тиском він знижується на 20 відсотків). А в кого високий рівень холестерину в крові, що збільшує ризик серцевого нападу, інсульту, атеросклерозу, то через місяць використання олії амаранту його показник знижується до нуля.

DSC_6693
Фото Василя СОСЮКА.

Хочу акцентувати увагу на значенні амаранту у сфері захисту навколишнього середовища. Щириця належить до тих рослин, що інтенсивно й у великих кількостях пов’язують вуглекислий газ із атмосфери, що  важливо в умовах глобального потепління. Крім того, вирощування амаранту може запобігти вітровій ерозії грунту, очищає його від іонів важких металів. А відходи амаранту можна вносити в грунт як сидерати (одна тонна амаранту дорівнює 30-40 тоннам гною). Ці дані були підтверджені дослідженнями, проведеними в Польщі.

Крім того, більшість видів амаранту можна використовувати як сировину для виробництва біопалива. І ще один екологічний аспект: оскільки в щириці міститься значна кількість сквалену, який до недавнього часу отримували тільки з акул і китів, то тепер амарант можна сміливо використовувати як джерело цього цінного матеріалу, зберігаючи біорізноманіття океанів.

– Чи багато продуктів з амаранту можна зустріти на ринку?

– Уточню: на європейському ринку сьогодні можна побачити багато продуктів зі щириці. Це і харчові продукти, і добавки, а також різні косметичні засоби. Харчові – це борошно, супи та смажене насіння щириці. Масло амаранту використовують, як добавку до йогуртів, кефіру, морозива, салатів і десертів. Також у косметології – як засіб, що сприяє розгладженню зморщок. Рекомендують і внутрішнє застосування масла щириці для профілактики серцево-судинних захворювань та зміцнення імунітету й кишково-шлункового тракту.

– А самі щось пробували готувати з амаранту?

– Найпростіший – суп із амаранту й цибулі-порею. Листя амаранту кип’ятити на повільному вогні впродовж 10 хвилин у бульйоні з овочами, цибулею-пореєм, потім обсмажити на амарантовому маслі. Додати в киплячий суп і варити все декілька хвилин. Покласти спеції (сіль, перець, мускатний горіх) і дрібно нарізану зелену цибулю. Також корисний чай з амарантовим медом, який дуже цінують у світі. До речі, вартість кілограма такого меду – 500 доларів.

– Так, ціни на продукти з амаранту й амарантове зерно зазвичай називають фантастичними. Якщо вартість тої ж амарантової олії в минулому році була 650 грн за 200 мл, то цьогоріч – 750 грн. Чесно кажучи, недешеве задоволення…

– Ще 15 років тому літр фармацевтичного масла амаранту в Європі коштував понад 700 євро, харчового – 12 євро, кілограм борошна – 8,6 євро, і цей список можна продовжувати. Сьогодні вартість літра  амарантової олії в Південній Америці 1165 доларів.

– Усе-таки амарант викликає більший інтерес  у сільськогосподарського виробництва, чи не так?

– Використання амарантового силосу замість кукурудзяного в раціоні молодняку великої рогатої худоби сприяє підвищенню середньодобових приростів маси на 16 відсотків, а в раціонах свиней силосом з амаранту можна замінити до 32 відсотків концентрованих кормів. Все це дає підставу стверджувати, що широке використання подібної цінної кормової культури сприятиме вирішенню проблеми кормів, збільшенню виробництва тваринницької продукції.

Інтерес у сільськогосподарського виробництва амарант викликає ще й тому, що в нього короткий вегетаційний період (70-110 днів). У порівнянні з іншими культурами, вимагає малої кількості води: приблизно вдвічі менше ніж пшениця і ячмінь, і в 2,5-3 рази менше ніж квасоля, люцерна, соняшник. У порівнянні з кукурудзою, витрати праці під час силосування амаранту вдвічі менші, а протеїну в ньому вдвічі більше, хоча врожайність амаранту майже така ж, як і кукурудзи. Витрати праці й експлуатаційні у період вирощування амаранту як на зелений корм, зерно, так і особливо на силос нижчі майже вдвічі, ніж при вирощуванні кукурудзи.

Але, звичайно, будь-які сільгоспвиробники, перш ніж вирощувати культуру, повинні подбати про майбутній збут. Ціни, канали, мита тощо. Проте амарант – дуже цікава культура, особливо для малих господарств, яким необхідні диференціація на ринку й можливість виживати поруч із величезними холдингами. І повірте, холдинги цим займатися не стануть, а для сільгосппідприємств бачу цілу низку переваг у вирощуванні амаранту.

– Що ж, сподіваюсь, ця інформація зацікавить і наших читачів, і господарників.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz