Коротка відпустка – і знову на фронт

За майже три роки перебування безпосередньо на лінії фронту на сході країни сарненець Роман ЯКОВЕЦЬ чи не вперше приїхав додому в повноцінну відпустку.

До цього вдавалося побути вдома всього день-два – і знову на передову, туди, де точиться запекла російсько-українська війна. Служить Роман у славній 54 Окремій механізованій бригаді. Саме там успішно воюють його побратими з Правого сектора.

Із самого початку російської агресії на Донбасі Роман рвався на фронт. Хоча міг спокійно жити й працювати на залізниці, адже мав броню і його минали одна за одною хвилі мобілізації. Та стояти осторонь він не зміг, адже маючи загострене почуття справедливості, ніколи не був байдужим до того, що відбувається в рідному місті, країні. Тому й добився скасування броні, а згодом і підписав контракт у 54 ОМБр. Ніби нещодавно це було, а вже майже три роки минуло відтоді. Побачити й пережити довелося чимало. Адже, не маючи жодних військових навиків, Роману Яковцю довелося опанувати військову справу безпосередньо на фронті. Нині це досвідчений воїн, який досконало володіє не тільки багатьма видами зброї, а й успішно виконує надважливі й важкі завдання командування. За що має заслужені нагороди.

Воював у найгарячіших точках Донбасу, зокрема на Світлодарській дузі, коли там велися запеклі бої. Найстрашніше на війні, ділиться воїн, втрачати побратимів. Тоді душа рветься на частки й невимовна туга довго ятрить неприкриту рану втрати. Та жодного разу не чула від нього нарікань чи будь-яких скарг. Хіба що тільки зачіпають за живе некоректні подеколи запитання земляків, як-от: «А скільки платять?». Відповідь очевидна. Хочеш дізнатися – підпиши контракт. А для Романа захист рідної землі не вимірюється гривнями. Їх заробити можна і не в окопах, правда ж?

– Звичайно, нині в армії забезпечення значно покращилось, – розповів Роман, – і продуктів вистачає, то чого жалітись, – посміхається.

Рома3А от хотів би, аби на полігоні в Харківській області, де дислокується бригада, створили кращі умови для проживання бійців. Адже там і нині – намети, немає навіть де помитись… А воїнам, які в окопах були не один місяць, варто було б хоча б під час ротації пожити в нормальних умовах.

А зараз Роман просто насолоджується відпусткою. Ці дні подарували йому зустрічі з рідними, друзями, а найголовніше – тиждень, проведений із дітками в таборі в Заліссі. Про це розповів із особливою теплотою в голосі й вдячністю його організаторам за запрошення.

– Та й нині відпочивати довго не доведеться, – каже Роман. – Адже зовсім скоро бригада піде на бойове злагодження на полігон і – знову на фронт.

Вийшли воїни на ротацію нещодавно. Їх підрозділ на передовій був безперервно 8 місяців. А затримали з виведенням, мабуть, через вибори – то президентські, то парламентські. Та Романові це байдуже, він на фронті, як риба у воді. Головне міцне плече друга поруч, і тоді їм під силу найважчі завдання. На рахунку воїнів 54 ОМБр не одна успішно проведена операція, знищено безліч ворожої техніки та проросійських окупантів, попереджено провокації ворога, а значить, врятовані життя наших захисників. Своєрідний літопис бригади веде волонтер Юрій Мисягін на своїй сторінці у «Фейсбуці». Він детально описує втрати, що зазнає ворог, кількість знищеної техніки тощо.

Коли запитую Романа про «третю силу», що наводить жах на бойовиків, він тільки посміхається. Його щира посмішка й веселі іскорки в очах вселяють віру й оптимізм у те, що все буде добре й Україна переможе. Саме це відчуття домінувало й під час Маршу захисників, що відбувся в Києві в День Незалежності України. Атмосфера, що панувала там, була неймовірною. Адже тисячі людей прийшли сказати «Дякую!» і вклонитись нашим захисникам за мир і спокій у наших домівках, за жертовність і любов до України, вшанувати пам’ять тих, хто віддав за це своє життя. От і в ці святкові дні Україна втратила своїх Героїв. Проклята війна й далі вбиває її кращих синів і дочок. Тож відрадно, що віднині 29 серпня, згідно з указом президента, оголошено Днем пам’яті захисників України, які полягли в бою за її незалежність. Цього чекали тисячі людей у країні, родини загиблих, адже не маємо права забувати, якою ціною ми отримали можливість жити у вільній суверенній країні.

Дякуємо вам, воїни, за ваш ратний подвиг. Нехай вбереже вас Всевишній і повертайтесь живими до рідного дому.

Залиште коментар

Станьте першим, хто прокоментує!

Повідомити
avatar

wpDiscuz